Весняні заморозки 2026: вплив на ягідну галузь України

Весняні заморозки в умовах кліматичних змін
Протягом останніх десятиліть загальне потепління клімату спричиняє зростання частоти екстремальних погодних явищ, у тому числі раптових повернень холоду після тривалих теплих періодів. Для сільського господарства це обертається специфічним ризиком: рослини під впливом тепла раніше виходять із зимового спокою, проте загроза нічних приморозків у квітні–травні нікуди не зникає. Для суниці садової та малини це поєднання особливо небезпечне. Обидві культури починають активну вегетацію та цвітіння рано, відкриваючи квітки ще до того, як ризик повернення холодів повністю мине. Пошкоджена квітка не формує плоду — тому навіть короткочасний приморозок у критичну фазу здатний суттєво скоротити майбутній врожай. Сезони 2025 та 2026 років стали черговим підтвердженням цього ризику.

Весняні заморозки 2026: хронологія подій
Весна 2026 року розвивалась за характерним для останніх десятиліть сценарієм: раннє тепло прискорило початок вегетації ягідних культур, а потім над Центральною та Східною Європою встановились аномально холодні нічні температури внаслідок проникнення арктичного повітря.
Перша і найінтенсивніша серія заморозків охопила Україну наприкінці квітня. 10 квітня нічні температури в центральних та північних областях опустились нижче нуля — саме в той час, коли більшість насаджень суниці садової перебувала у фазі активного цвітіння.

Оцінка пошкоджень: підхід
Розрахунок втрат цвіту базується на добових мінімальних температурах ERA5, зіставлених зі стандартизованими фенологічними кривими для кожної культури. Криві описують, на якій стадії розвитку перебуває рослина залежно від накопиченої суми активних температур, та визначають критичні пороги ураження для кожної фази — підхід, що відповідає методичним рекомендаціям FAO. Просторова агрегація виконується пропорційно до площ насаджень кожної культури по областях відповідно до даних Держстату.

Суниця садова
Суниця садова виявилась найбільш постраждалою культурою сезону. Прогнозовані втрати цвіту по Україні складуть 1,740 тонн недоотриманого врожаю. Перша серія заморозків прийшлась саме на пік цвітіння суниці, що й визначило масштаб пошкоджень: накопичені втрати цвіту за сезон стали найвищими серед усіх досліджуваних культур.
Найбільші прогнозовані втрати цвіту — у регіонах з найбільшими площами насаджень суниці: Рівненська (376 т), Волинська (308 т), Львівська (288 т).

Малина
Малина зустріла заморозки у дещо ранішій фенологічній стадії, ніж суниця, — більшість насаджень ще не досягла піку цвітіння під час першої серії заморозків. Проте це лише частково зменшило масштаб пошкоджень: прогнозовані втрати цвіту по Україні складуть 1,165 тонн недоотриманого врожаю.

Лохина
На відміну від суниці та малини, лохина має значно пізнішу фенологію та загалом вищу природну стійкість до низьких температур. Для початку цвітіння їй потрібна значно більша сума ефективних температур (за стандартного базового порогу вегетації у 5°C), що фізіологічно стримує її занадто ранній розвиток. Це означає, що в квітні 2026 року більшість насаджень лохини перебувала ще на стадії щільного брунькового кластера. Завдяки високій холодостійкості самої культури, бруньки на цьому етапі здатні без суттєвих пошкоджень витримувати зниження температури до −7…−9°C.

Детальніше про прогнозовані втрати врожаю від весняних заморозків по культурах і регіонах – із графіками – у повному звіті Асоціації «Ягідництво України» за посиланням: https://uaberries.com/images/2026/05/Zvit%20zamorozki%20dla%20virobnikiv%20red.pdf