«Ягідники зможуть отримати державне фінансування на маркетингові активності» - Тарас Висоцький

Про це заявив Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України в ході круглого столу «Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграції», який відбувся 26-го лютого 2026 року за ініціативи Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України та участі народних депутатів, представників профільних асоціацій, експортерів, переробників, виробників та галузевих експертів. В ході дискусії Тарас Висоцький окреслив ключові напрями державної підтримки аграрного бізнесу, зокрема ягідництва, у контексті енергетичних ризиків, обмеженого бюджету та необхідності поетапного розвитку переробки й зберігання продукції.

Ключові тези з виступу Тараса Висоцького щодо різних аспектів держпідтримки:

Ø Енергетична стійкість: акцент на малий і середній бізнес

За словами заступника міністра, держава свідомо зробила акцент на мікрорівні та малому й середньому бізнесі, де навіть відносно невеликі інвестиції можуть забезпечити безперервність виробництва. «Запроваджені пільгові кредити під 0% до 10 мільйонів гривень. Це якраз той інструмент, який дозволяє малому виробнику купити генератор або інші системи автономного енергозабезпечення й працювати безперебійно», – наголосив Висоцький.

Для великого бізнесу передбачено окремий фінансовий інструмент – кредити до 250 млн грн на проєкти з когенерації та встановлення потужних енергетичних установок зі ставками 7–9%, залежно від строків і умов. Важливо, що кредити надаються безпосередньо банками. У програмі понад 30 банків – усі державні й абсолютна більшість комерційних.

Ø Гранти на садівництво та ягідництво: обмежений ресурс і можливість корекції

Міністерство вже відновило прийом заявок, і ягідний напрям у програмах збережено. Наразі в державному бюджеті передбачено 200 млн грн на відповідні гранти. Це, за визнанням самого заступника міністра, обмежений ресурс, який дозволяє закрити лише найбільш критичні потреби на загальнодержавному рівні.

Водночас Міністерство готове переглядати параметри програми. Якщо у другому кварталі стане зрозуміло, що попит на фінансування сховищ або інших об’єктів суттєво перевищує можливості бюджету, можливі два сценарії:

•  або доопрацювання програми в третьому кварталі з подальшим коригуванням у четвертому;
•  або напрацювання змін разом із депутатами та профільними стейкхолдерами з урахуванням реальних потреб сектору.

Ø Структурна проблема: є зберігання і переробка, але немає «первинки»

Одним із ключових системних зауважень Висоцького стала дисбалансованість державної підтримки. За його словами, нинішні програми фактично охоплюють:

•  зберігання,
•  сортування,
• частково переробку,

але випадає первинна доробка продукції – той етап, без якого ягідник або малий виробник не може повноцінно інтегруватися в ланцюг доданої вартості.

Цю проблему, за словами заступника міністра, держава не змогла вирішити протягом останніх чотирьох років через обмеження форматів програм. Вихід він бачить у поетапному підході: щороку додавати новий напрям підтримки, поступово закриваючи прогалини. Також розглядається можливість запуску окремого треку фінансування первинної доробки – або за рахунок залишків коштів, або через закладення відповідних видатків у бюджет наступного року.

Ø Маркетинг і просування: держава готує новий інструмент

Наприкінці виступу Тарас Висоцький анонсував запуск нового інструменту підтримки – компенсації участі у міжнародних виставках, що є особливо актуальним для ягідного сектору. Порядок реалізації програми має бути затверджений навесні. Водночас ресурси на цей напрям будуть обмеженими. «З кожної галузі ми зможемо підтримати максимум одну виставку на рік. Тому дуже важливо, щоб профільні асоціації заздалегідь визначили найбільш критично важливі заходи й подали відповідні пропозиції», – наголосив Висоцький.

За словами учасників круглого столу, цей інструмент є вкрай важливим для просування продукції переробки ягідництва, де наразі державна підтримка маркетингу практично відсутня.