Цифровізація Держпродспоживслужби: упровадження єдиної системи зробить послуги для агробізнесу доступнішими

7 квітня 2026 року Асоціація «Ягідництво України» взяла участь у засіданні з питань цифровізації послуг Держпродспоживслужби, ініційованому Держпродспоживслужбою України та Міністерством цифрової трансформації України, за участі Заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, членів Комітету ВР України з питань аграрної політики та земельних відносин, галузевих асоціацій, представників бізнесу,  міжнародних та урядових організацій (зокрема, SIPPO, ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»)
В ході засідання було презентовано проєкт цифровізації послуг Держпродспоживслужби та обговорено проблемні аспекти і пропозиції від учасників галузі з даного питання.

Проєкт цифровізації послуг Держпродспоживслужби: єдина система та портал
Про важливість розробки та створення єдиного цифрового порталу послуг та реєстрів Держпродспоживслужби розповіла Соломія Старосольська, радниця Голови Держпродспоживслужби.
Вона відзначила, що 18 березня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запуск експериментального проєкту цифровізації послуг Держпродспоживслужби. Ініціатива, над якою протягом року працювали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерство цифрової трансформації України, покликана кардинально змінити взаємодію бізнесу з державою.
Спікерка презентувала проєкт цифровізації, ключовим елементом якої стане створення єдиної електронної системи Держпродспоживслужби та спеціалізованого порталу для бізнесу.

Система включатиме:

• платформу eFood — основу цифрових послуг
• електронний кабінет підприємця
• картку оператора ринку
• аналітичні модулі та відкриті реєстри
• мапу привабливості регіонів
• консультаційний сервіс
• інші сервіси

Як зазначено у презентації, мета реформи - забезпечити прозорість, ефективність і сервісність державних послуг, а також сформувати ринок безпечної продукції та посилити позиції України на глобальних ринках.

Перший етап: цифровізація 9 ключових послуг
На першому етапі планується цифровізувати 9 базових послуг, які є фундаментом для роботи бізнесу у сфері харчової безпеки, серед яких:

• державна реєстрацію потужностей (виробництво, обіг харчових продуктів, кормів тощо)
• реєстрація тваринницьких потужностей
• видача експлуатаційних дозволів

Наразі ці процеси є фрагментованими: фактично існує дев’ять різних процедур, які бізнес проходить окремо. У новій системі вони будуть об’єднані в єдину цифрову заявку.

«Було – стане»: як зміняться послуги
Цифровізація дозволить суттєво скоротити строки та спростити процедури, зокрема:

• Реєстрація потужностей: було - до 10 днів; стане - до 30 хвилин або «в один клік»
• Видача експлуатаційного дозволу: було - до 30 днів; стане - до 7 днів.
• Замість 4-х форм заяв на видачу експлуатаційного дозволу – 1 форма.
  

Серед інших змін:

• одна форма заявки замість кількох
• автоматична перевірка даних
• онлайн-оплата послуг
• відстеження статусу заявки в реальному часі
• виключення паперових процедур

Також система мінімізує можливість відмов через людський фактор – заявки оброблятимуться автоматично.

Портал як «єдине вікно» для бізнесу
Портал Держпродспоживслужби стане точкою входу до всіх сервісів. Через нього бізнес зможе:

• отримувати доступ до всіх послуг онлайн
• бачити історію взаємодії з державою
• отримувати документи в електронній формі
• користуватися аналітикою та даними про ринки

Окремо передбачено відкриття інформації про міжнародні ринки, вимоги до експорту та переговорні процеси з іншими країнами.

Ефект для бізнесу та держави
Очікується, що впровадження системи:

• скоротить час взаємодії бізнесу з державою до 80%
• зменшить адміністративні витрати
• підвищить прозорість ринку
• допоможе вивести частину бізнесу з тіні
• покращить продовольчу безпеку

Також цифровізація дозволить об’єднати десятки реєстрів в єдину систему та підвищити якість державного контролю.

Позиція  міжнародних партнерів
Представники програми SIPPO підтвердили зацікавленість у підтримці цифровізації як наскрізного напряму. Водночас вони окреслили обмеження, акцентувавши, що донори не фінансують безпосередню розробку IT-рішень, але можливе фінансування консультацій, технічних завдань і супроводу. Важливою умовою також є співфінансування та прозорий бюджет.
Окремо підкреслюється необхідність демонстрації впливу проєкту на експортний потенціал України.

Додаткові напрями цифровізації
Окрім базових послуг, учасники обговорення виділили критично важливі напрями:

• створення реєстру сертифікатів
• цифровізація переліку харчових добавок (e-supplement)
• інтеграція нових реєстрів відповідно до вимог євроінтеграції

Учасники обговорення наголосили, що саме ці інструменти сьогодні створюють найбільші затримки через ручну обробку заявок.
Окремо відзначено, що система буде розвиватися поетапно до 2030 року і залишатиметься гнучкою.
Це дозволить:

• додавати нові реєстри
• інтегрувати вимоги європейського законодавства
• адаптувати сервіси під потреби різних галузей

Роль бізнесу та асоціацій
Профільні асоціації підтримали ініціативу та заявили про готовність сприяти налагодженню співпраці між бізнесом та урядовими організаціями:
«Ми, як профільна асоціація, зацікавлені в спрощенні доступу наших виробників до послуг Держпродспоживслужби, і готові всіляко сприяти налагодженню комунікації між відповідними органами та бізнесом, надаючи нашим членам експертну підтримку, залучаючи їх до опитувань, участі в робочих групах та інших заходах, спрямованих на покращення ефективності роботи державних платформ. Запровадження єдиного порталу та системи eFood має не лише спростити отримання послуг, а й підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародних ринках. Важливими в цьому аспекті є консолідація держави, донорів і бізнесу», - відзначила Любов Білобрух, виконавча директорка Асоціації «Ягідництво України».