Нові правила подання заявок та обмеження на використання грантових коштів

19 березня 2026 року Асоціація «Ягідництво України» взяла участь у засіданні Робочої групи з питань розвитку садівництва при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, ключовою темою якої став розгляд змін до постанови КМУ №738, яка регулює надання грантів на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства, тепличного господарства та овочесховищ.

Засідання мало на меті обговорити окремі положення, які продовжують викликати дискусію у представників міністерства, банків та галузевих асоціацій, перед поданням проєкту зі змінами  на розгляд Уряду.
В засіданні взяли участь представники галузевих асоціацій, уповноважених банків, юридичного департаменту Мінекономіки, представники бізнесу та експерти галузі. Модератором засідання стала Ольга Шарига, очільниця управління рослинництва-заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Під час обговорення було представлено як самі зміни до постанови, так і нові підходи до розгляду заявок та фінансування грантових проєктів.

Новий підхід до розгляду заявок
Однією з тем обговорення стала зміна підходу до розгляду заявок на отримання грантів. Як пояснили представники Мінекономіки, пропозиція була сформована за участі юридичного департаменту міністерства та погоджувалася з уповноваженими банками. Згідно з чинною процедурою, заявник подає проєкт разом із кошторисною частиною, де зазначається:

• загальна вартість проєкту;
• сума гранту (яка не перевищує 10 млн грн та cтановить не більше 400 тис гривень на гектар);
• власний внесок заявника, який становить різницю між кошторисною вартістю та сумою гранту.

При цьому і грантові кошти, і власні кошти заявника надходять на один рахунок, що ускладнює їх розмежування під час проведення оплат. Через це банки фактично не можуть визначити, які платежі здійснюються за рахунок грантових коштів, а які - за рахунок власного внеску отримувача.
Тому даний аспект вирішено винести для подальшого доопрацювання.

Обмеження на використання грантових коштів
Під час засідання також обговорювалося уточнення правил використання грантів. Зокрема, змінами передбачено, що кошти гранту не можуть використовуватися на:

• виплату заробітної плати;
• сплату податків.

Як пояснили у міністерстві, це пов’язано з вимогами донорів у межах фінансового інструменту Ukraine Facility, кошти якого частково спрямовуються на фінансування грантових програм.
Однією з ключових вимог є те, що гранти повинні використовуватися саме на видатки розвитку, а не на поточні витрати бізнесу.

Проблеми з оплатою окремих позицій кошторису
Найбільшу дискусію під час засідання викликало питання того, які саме витрати можуть оплачуватися в межах гранту.
Представники банків наголосили, що вони можуть оплачувати лише ті витрати, на які є конкретні документи - рахунки, договори або акти виконаних робіт.
Водночас у кошторисах, які формуються у спеціалізованих програмах, є статті витрат, які неможливо підтвердити окремими платіжними документами.
Йдеться, зокрема, про:

• кошторисний прибуток;
• адміністративні витрати будівельних організацій;
• резерви на покриття ризиків;
• витрати, пов’язані з інфляційними процесами.

Як пояснюють представники банків, оплатити такі позиції технічно неможливо, оскільки для них не існує окремих рахунків чи договорів.
Натомість представники галузевих асоціацій наголошують, що ці позиції є обов’язковими елементами кошторису, який формується за державними будівельними нормами. Вилучити їх із документації неможливо, оскільки програмне забезпечення кошторисного розрахунку працює за встановленими стандартами.
Через це виникає ризик, що частина витрат, передбачених кошторисом, залишатиметься неоплаченою.

Питання гнучкості під час реалізації проєктів
Ще однією проблемою, на яку звернули увагу представники галузі, є неможливість змінювати вартість окремих елементів проєкту після отримання гранту
У реальній практиці реалізації інвестиційних проєктів часто трапляється, що після отримання погодження гранту заявник знаходить вигідніші комерційні пропозиції на обладнання або матеріали.
Наприклад, якщо у кошторисі теплиця закладена за однією ціною, але на ринку вдається знайти дешевший варіант, це дозволяє зменшити загальну вартість проєкту.
Однак жорстка прив’язка до кошторису може позбавити підприємців можливості оптимізувати витрати.

Інфляційні ризики
Окремо учасники робочої групи звернули увагу на проблему інфляційних ризиків. Реалізація проєктів у садівництві або тепличному господарстві може тривати рік і більше. За цей час вартість саджанців, будівельних матеріалів, логістики, обладнання може істотно змінитися. У кошторисах ці ризики враховуються через спеціальні статті витрат, однак якщо їх неможливо оплатити через банківські механізми, виробники фактично залишаються без компенсації цих витрат.

Розширення можливостей для окремих культур
Серед позитивних змін для галузі - розширення переліку областей, де можна реалізовувати проєкти з вирощування мигдалю. Це відкриває можливості для розвитку нових напрямів садівництва в центральних і західних регіонах України.

Зміни у контролі за виконанням проєктів
Проєкт постанови також передбачає посилення моніторингу використання грантів.
Зокрема:

• до перевірок залучатимуться структурні підрозділи обласних військових адміністрацій, які мають фахових агрономів;
• банки передаватимуть інформацію контролюючим органам відповідно до вимог законодавства;
• у разі продажу саду або теплиці отримувач гранту повинен передати новому власнику свої зобов’язання або повернути грант державі.

Інші зміни до постанови
Окрім дискусійних питань щодо механізму оплат, проєкт постанови передбачає і низку інших змін.
Серед них:

• інтеграція грантових програм до фінансового інструменту Ukraine Facility;
• запровадження обмеження щодо отримувачів грантів, які підпадають під санкції ЄС;
• вимога щодо уникнення подвійного фінансування витрат;
• обов’язкове подання експертного звіту щодо кошторисної частини проєкту;

Також до переліку платежів, які враховуються під час оцінки виконання зобов’язань отримувачем гранту, пропонується додати військовий збір.

Пошук компромісного рішення
Під час засідання стало зрозуміло, що остаточна редакція окремих положень ще потребує доопрацювання. Зокрема це стосується пункту порядку, який регулює оплату витрат за кошторисом.
Міністерство економіки, банки та галузеві асоціації домовилися продовжити роботу над компромісною редакцією, яка дозволить:

• забезпечити контроль за використанням грантів,
• не ускладнити роботу банків,
• і водночас не створити перешкод для реалізації інвестиційних проєктів у садівництві.

Очікується, що фінальну редакцію змін буде доопрацьовано перед розглядом на урядовому комітеті.

Інші питання порядку денного
Наприкінці засідання учасники також обговорили питання адаптації садівництва до кліматичних ризиків.
Зокрема, директор ТОВ «Артберрі» Сергій Нетудихата порушив питання розвитку агрострахування для ягідних культур та можливості часткової компенсації витрат на засоби захисту від заморозків і інших кліматичних загроз. Йшлося про використання таких інструментів, як протиградові сітки, укривні матеріали, вітрові машини або мобільні обігрівачі.
У Міністерстві зазначили, що розширення програм страхування можливе, однак для цього галузі необхідно спільно зі страховими компаніями розробити відповідні страхові продукти для ягідних та садових культур.
Крім того, під час засідання було представлено інформацію про міжнародні ініціативи, пов’язані з адаптацією сільського господарства до кліматичних змін. Дмитро Березовський, керівник проєкту PROGRESS в Україні, що реалізується за участі міжнародних організацій та експертів, повідомив про дослідження вразливості окремих садівничих культур до кліматичних змін та освітні програми для аграрних фахівців. Учасники домовилися продовжити обговорення цих ініціатив на наступних засіданнях робочої групи.
__

Обговорення змін до постанови №738 триватиме і наступного тижня. Очікується, що за результатами додаткових консультацій між міністерством, банками та представниками галузі буде сформовано фінальну редакцію правок перед поданням документа на розгляд Уряду.

«Важливо, щоб механізм реалізації грантової програми залишався зрозумілим і працював на практиці для виробників. Саме тому галузеві асоціації беруть активну участь у доопрацюванні змін, щоб врахувати як вимоги донорів, так і реальні потреби підприємців», – підсумувала Любов Білобрух, виконавча директорка Асоціації «Ягідництво України».