Малинова галузь Сербії: динаміка, структурні виклики та вектори розвитку

Сербія традиційно входить до числа ключових світових виробників і експортерів малини, передусім у сегменті замороженої продукції.

Наші партнери з сербського «Інституту садівництва» м. Чачак, які приймали представників нашої асоціації разом з українськими переробниками плодово-ягідної продукції в рамках технологічного бізнес-туру в Сербії, ексклюзивно для АЯУ поділились аналітичними даними та поглядом щодо ситуації в малиновій галузі Сербії в розрізі останніх років.  

Д-р Александар Лепосавич,

«Інститут садівництва», м. Чачак

Період з початку 2000-х років до 2025 року демонструє не лише фази стрімкого зростання виробництва малини в Сербії, а й поступове накопичення структурних проблем, що сьогодні визначають подальші перспективи галузі.

Упродовж останніх десятиліть виробництво малини в Сербії розвивалося хвилеподібно. Пікові роки (2002, 2012, окремі сезони після 2015 року) характеризувалися обсягами валового збору на рівні 65–70 тис. тонн і більше. Ці показники закріпили за Сербією репутацію одного з глобальних лідерів ринку.

Однак після 2018–2020 років стабільність виробництва послабилася. Посилення кліматичних ризиків, зношеність насаджень і проблеми з посадковим матеріалом призвели до відчутних коливань урожайності. Очікування щодо 2024 року - менш ніж 50 тис. тонн — стали символом переходу галузі від фази кількісного зростання до етапу невизначеності та переосмислення виробничої моделі.

Структура виробничої бази

За останні роки фактична площа виробництва малини оцінюється приблизно в 11 000 гектарів, що відрізняється від офіційних даних, які вказують на те, що малину в Сербії вирощують приблизно на 19 000 гектарах. Проте сам розмір площ дедалі менше визначає кінцевий результат. Ключовими факторами стають якість насаджень, рівень агротехнологій та адаптація до погодних стресів.

Клімат як системний фактор ризику

Однією з головних причин нестабільності виробництва залишається висока залежність від кліматичних умов. Весняні заморозки, періоди екстремальної спеки та дефіцит опадів безпосередньо впливають як на обсяг урожаю, так і на його якість. У нових кліматичних реаліях традиційні технології вирощування дедалі частіше виявляються недостатніми, що змушує виробників переглядати підходи до зрошення, захисту рослин і вибору сортів.

Посадковий матеріал і сортова політика

Хронічною проблемою сербської малинової галузі залишається дефіцит якісного, сертифікованого посадкового матеріалу, що є характерним для більшості європейських країн. Старіння плантацій, вірусні захворювання та обмежений доступ до сучасних сортів негативно позначаються на продуктивності.

У відповідь на це наукова спільнота та галузеві інституції акцентують увагу на:

• клональній селекції та санації існуючих сортів;
• виведенні нових сортів, адаптованих до зміни клімату;
• розробці універсальних сортів, придатних для різних каналів збуту, від переробки до свіжого ринку.

Експортна орієнтація та ринковий контекст

Експорт замороженої малини залишається фундаментом сербської галузі. Країни ЄС, зокрема Німеччина, є ключовими ринками збуту, а частка сербської малини в їхньому імпорті слугує індикатором конкурентоспроможності сектору.

Водночас виробники та експортери дедалі гостріше відчувають тиск з боку макроекономічних факторів. За даними 2025 року, однією з найбільших проблем для експортерів став високий обмінний курс сербського динара відносно євро, що знижує експортну маржинальність навіть за відносно високих світових цін.

2025 рік: «дві протилежні ситуації»

За оцінкою д-ра Лепосавича, ситуацію в малиновій галузі Сербії у 2025 році можна охарактеризувати як поєднання серйозних викликів і водночас позитивних зрушень

Проблемні аспекти:

• висока собівартість виробництва;
• валютні ризики для експортерів;
• зростання вимог клієнтів без пропорційного зростання доходів виробників.

Позитивні тенденції:

• суворе впровадження схем сертифікації посадкового матеріалу (EPPO 4/10, добазовий та базовий матеріал);
• ширше використання зрошувальних систем, адаптованих до погодних умов та потреб рослин;
• впровадження чітких протоколів збору врожаю відповідно до вимог клієнтів;
• посилення санітарно-гігієнічного контролю на всіх етапах виробництва.

Якість, безпека та інновації

Особлива увага приділяється якості та безпеці продукції, враховуючи, що малина є важливим компонентом дитячого харчування. Це вимагає суворого дотримання стандартів, а також розробки нових продуктів та технологій переробки, здатних створювати додану вартість та відкривати доступ до нових ринків.

Висновки

Період до 2025 року став для сербської малинової галузі переломним. Епоха екстенсивного зростання, заснованого переважно на розширенні площ і високому попиті, поступається місцем етапу, де вирішальними є якість, технологічність, сертифікація та економічна стійкість.

Подальша конкурентоспроможність Сербії на світовому ринку малини залежатиме від здатності галузі адаптуватися до кліматичних змін, оновлювати сортову базу, знижувати виробничі ризики та ефективно реагувати на дедалі жорсткіші вимоги міжнародних ринків.