Які дозвільні документи потрібні для підприємств плодово-ягідної галузі?

Роз’яснення надає Дар’я Путря, юристка юридичної фірми «BARGEN», яка є партнером АЯУ

Виробництво та обіг плодово-ягідної продукції є доволі поширеним видом діяльності серед українського агробізнесу. 

За нормами Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон), вирощування та збір дикоросів – ягід, горіхів, інших плодів та/або рослин чи їх частин, є первинним виробництвом. Продукція ж первинного виробництва, яка включає продукти рослинного походження (ягоди, фрукти, інші продукти, призначені для споживання людиною), вважається первинною продукцією.

Оскільки на операторів ринку покладається обов’язок забезпечити якість та безпечність первинної продукції, отримання дозвільних документів є одним із таких обов’язкових етапів.

Які саме дозвільні документи необхідні для здійснення виробництва та/або обігу плодово-ягідної продукції розберемо більш детально у цій статті.

Дозвільні документи отримуються виробниками на потужності, що використовуються у процесі вирощування, збору дикоросів та виготовлення і обігу плодово-ягідної продукції.

Важливо! До потужностей належать не лише споруди / комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання, інші засоби, транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів.

В залежності від того, яка саме первинна продукція виробляється та/або реалізується, підприємства можуть здійснювати свою діяльність після:

1) реєстрації потужності;

2) отримання експлуатаційного дозволу на кожну таку потужність.

У чому ж різниця між звичайною реєстрацією та отриманням експлуатаційного дозволу?

Щодо державної реєстрації потужностей.  

Згідно із ч.1 ст.25 Закону державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

За цим же Законом, отримання експлуатаційного дозволу не є обов’язковою умовою для здійснення первинного виробництва: розведення, вирощування первинної продукції, заготівлі меду та інших їстівних продуктів бджільництва. Замість отримання експлуатаційного дозволу компанії зобов’язані виконати іншу обов’язкову умову – зареєструвати потужності, що будуть використовуватися у первинному виробництві.

Порядок звернення із заявою про реєстрацію потужностей до територіальних органів Держпродспоживслужби та сама процедура проведення такої реєстрації визначена Порядком державної реєстрації потужностей, затвердженим наказом Мінагрополітики від 15.02.2024 №431.

Зауважуємо! Державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність підприємства, в тому числі транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації такої продукції кінцевим споживачам.

Таким чином, потужності суб’єктів господарювання мають в обов’язковому порядку пройти державну реєстрацію. Лише після внесення інформації щодо потужностей в Реєстр операторів ринку та їх потужностей, підприємство може провадити діяльність з первинного виробництва: вирощування, збору, виготовлення та обігу плодово-ягідної продукції.

Щодо експлуатаційного дозволу на потужності

Експлуатаційний дозвіл необхідний для тих компаній, які під час виробництва плодово-ягідної продукції можуть використовувати неперероблені продукти тваринного походження (такі як мед, молоко та інші).

За Законом такий дозвільний документ отримується для виробництва та (чи) зберігання харчових продуктів тваринного походження. Як відомо, до продуктів тваринного походження належать молоко, яйця, мед, їх похідні та інші продукти.

Законодавство встановлює і певні винятки, коли отримання експлуатаційного дозволу не є обов’язковою умовою для здійснення діяльності з продуктами тваринного походження:

1)  транспортування продуктів, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною; зберігання продуктів при температурі нижче 10 °C;

2) виробництво та/або зберігання продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження 
Зауважуємо! Переробленими вважаються яєчні продукти (продукти переробки яєць, яєчних компонентів, яєчних сумішей, продукти їх подальшої переробки) та молочні продукти (з молока та молочної сировини. Ці продукти можуть містити харчові добавки, необхідні для виробництва, але за умови, що вони ні частково, ні повністю не замінять складових молока - молочний жир, молочний білок, лактозу).

3) експлуатація закладів громадського харчування, роздрібної торгівлі, виробництво ремісничих харчових продуктів, продуктів тваринного походження на малих потужностях.

Наведемо приклад. Якщо компанія буде виготовляти харчовий продукт виключно з ягід чи з додаванням молочного продукту, який є переробленим продуктом тваринного походження, для цього достатньо зареєструвати всі наявні потужності. Якщо таке виробництво включатиме додавання інших непереробних продуктів тваринного походження, як наприклад мед, молоко, – то у цьому випадку наявність експлуатаційного дозволу обов’язкова.

Детальний порядок отримання експлуатаційного дозволу встановлений Порядком видачі, відмови у видачі, анулювання, тимчасового припинення дії, переоформлення та поновлення дії експлуатаційного дозволу, затвердженим постановою КМУ від 12.01.2024 №27.

Як бачимо, різниця між державною реєстрацією та отриманням експлуатаційного дозволу полягає виключно в тому, яку первинну продукцію планує реалізовувати компанія. Якщо до складу такої продукції будуть входити продукти тваринного походження, за загальним правилом державної реєстрації недостатньо.

Тим не менш, як державна реєстрація потужностей, так і отримання експлуатаційного дозволу здійснюється майже за однаковою процедурою. Подача заяви відбувається шляхом звернення до територіальних органів Держпродспоживслужби:

• особисто  або через уповноважену особу;
• через ЦНАП;
• в електронній формі, зокрема через Портал Дія.

Державна реєстрація потужностей є безкоштовною адміністративною процедурою. Водночас, за отримання експлуатаційного дозволу все ж доведеться сплатити – наразі це 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу експлуатаційного дозволу.

Як бачимо, діяльність з виробництва та (або) обігу плодово-ягідної продукції має певні нюанси та особливості, а правильне оформлення дозвільних документів є не менш важливим етапом для успішного провадження такої діяльності. Тому, якщо у вас залишились будь-які питання з цього приводу, звертайтесь за допомогою до нашої юридичної компанії, щоб отримати ґрунтовну консультацію. 

Дар’я Путря 
Юристка юридичної фірми «BARGEN»