Як побудувати промислове виробництво лохини: практичний досвід Orniberry

 Промислове вирощування лохини – це складне виробництво із сотень технологічних рішень, кожне з яких впливає на кінцевий результат. Помилка при виборі сорту, невдале планування кварталів, неправильно організований полив чи несвоєчасна обрізка можуть коштувати господарству не лише частини врожаю, а й років роботи. Саме тому досвід великих професійних виробників особливо цінний.

Аби краще дізнатись про деталі промислового виробництва лохини, Асоціація «Ягідництво України» завітала на підприємство компанії Orniberry.
Головний агроном компанії Віталій Петрович Осадчий зробив детальний екскурс виробничими процесами та познайомив нас з усіма нюансами успішного лохинового виробництва.

Плантація, яка постійно розвивається
Сьогодні насадження Orniberry – це 100 га, які закладались поступово у кілька черг, кожна з яких має власне призначення та відображає еволюцію підходів підприємства до вирощування лохини.
Найстаріша 30-гектарна ділянка вже досягла так званого «плато плодоношення» – стану, коли насадження щороку стабільно забезпечують прогнозовану врожайність. «Плато – це не максимальний урожай, а стабільна врожайність із року в рік», – пояснює Віталій Осадчий.

Ще близько 25 га молодших насаджень лише наближаються до цього етапу і, за оцінкою агронома, вийдуть на стабільне плодоношення приблизно через 2 роки. Найновіша ж черга площею близько 50 гектарів поки перебуває на етапі активного розвитку.
Під час закладання промислових плантацій  лохини враховуються не лише такі аспекти як підготовка ґрунту, вибір саджанців чи встановлення системи поливу, але й питання логістики: великі масиви повинні забезпечувати безперешкодний рух техніки, персоналу, транспорту для збору ягід, обприскувачів, платформ та іншого обладнання, тож поля мають необхідну кількість доріг.

Сортова політика – це не справа смаку
Одна з особливостей Orniberry – відмова від принципу «чим більше різних сортів, тим краще». Тут кожен сорт розглядають як окремий виробничий інструмент, який повинен виконувати конкретне завдання: забезпечити ранній старт сезону, стабільне плодоношення, високу транспортабельність або максимально прибутковий вихід на ринок наприкінці літа.

При цьому оцінюють сорт не лише за врожайністю чи розміром ягоди. Значення мають десятки інших показників: зимостійкість, стійкість до весняних заморозків, здатність переносити стрес, вимоги до обрізки, реакція на систему живлення, придатність до тривалого транспортування, попит покупців та, навіть, швидкість відновлення після пошкоджень.
Саме тому в господарстві немає «ідеального» сорту. Кожен має свої сильні й слабкі сторони, а завдання технолога – використати його переваги та мінімізувати недоліки.

Duke – сорт, із якого починається сезон
Duke уже багато років залишається одним із головних промислових сортів у світі. В насадженнях  ТМ Orniberry він також займає значні площі й відкриває сезон збору ягід.
Вибір цього сорту пояснюється насамперед його передбачуваністю. Для великого господарства це часто важливіше за рекордну врожайність. Duke демонструє стабільний розвиток, рівномірне достигання та добре вписується у виробничий графік підприємства.

Саме тому на одній з ділянок площею 25 га  його висадили разом із Elliott – фактично отримавши квартал лише з двох сортів, що мають діаметрально протилежні терміни дозрівання. Така схема дозволяє максимально спростити організацію технологічних операцій: рослини мають шанс отримати індивідуальний підхід щодо всіх технологічних операцій, які покликані забезпечити максимально ефективну реалізацію генетичного потенціалу кожного з сортів шляхом своєчасного проведення заходів стосовно поливу, підживлення, захисту від хвороб, збору та інших технологічних операцій.
Для технологічної служби це означає значно менше компромісів, ніж тоді, коли на одній площі ростуть сорти  з максимально наближеними термінами дозрівання .

Bluegold – один із найсуперечливіших, але й найцінніших сортів
Особливу увагу Віталій Осадчий приділяє сорту Bluegold. Агроном відверто говорить, що цей сорт не відзначається високою зимостійкістю та погано переносить весняні заморозки. При цьому він спеціально наголошує на різниці між цими поняттями, адже їх часто плутають:

• Зимостійкість – це здатність рослини переносити низькі температури взимку, коли вона перебуває у стані спокою.
• Морозостійкість – це витривалість до весняних поворотних заморозків, коли рослина вже активно вегетує, а квіткові бруньки чи молоді зав'язі стають надзвичайно вразливими.

Саме за показником морозостійкості Bluegold поступається багатьом іншим сортам, але має іншу беззаперечну перевагу - феноменальну здатність до регенерації.

Минулого сезону після несприятливих погодних умов на рослинах чітко проявився так званий «пояс смерті» – зона пошкодження пагонів, через яку в господарстві вже почали готуватися до часткової перезакладки окремих рядів. Однак протягом одного сезону рослини повністю відновилися, сформували нові пагони й уже наступного року знову забезпечили товарний урожай.
Ще одна його важлива перевага – транспортабельність. Ягода добре переносить тривале перевезення, що особливо важливо для експорту. Крім того, сорт стабільно затребуваний зовнішніми покупцями.

Водночас технолог звертає увагу ще на одну особливість. Над смаком Bluegold потрібно працювати значно ретельніше, ніж у випадку більшості інших сортів. Досягти високих смакових показників можна лише за рахунок правильно вибудуваної системи живлення та чіткого дотримання технології.

Elliott – ставка на економіку, а не лише на біологію
Якщо Duke відкриває сезон, то Elliott фактично завершує його і формує значну частину прибутку підприємства. Саме навколо цього сорту в Orniberry будували концепцію останньої великої черги насаджень.
Причина проста: наприкінці літа пропозиція якісної свіжої лохини на ринку поступово скорочується. Водночас попит, особливо на експортних ринках, залишається високим. У результаті ціна зростає.
Саме тому підприємство зробило свідомий вибір на користь пізніх сортів, навіть попри те, що вони часто потребують довшого періоду догляду та залишаються в полі ризику до кінця сезону. Фактично маркетинг став одним із головних факторів формування сортової структури.

«Ми заробляємо тільки на пізніх сортах, бо там ціна смачна», – так сформулював цю стратегію директор підприємства, згадує агроном. Саме тому основу нових насаджень склали Elliott та Aurora.

Весняні заморозки: випробування для рослин і команди
За словами Віталія Петровича, останніми роками саме весняні заморозки дедалі більше впливають на майбутній урожай (на відміну від зимових морозів, які практично не позначаються на лохині): після початку вегетації, коли рослини вийшли зі стану спокою, а погодні умови різко змінилися.
Цьогоріч у квітні господарству довелося практично щодня стежити за прогнозами та оперативно реагувати на зміну температури, що стало значним випробуванням для рослин і команди господарства: тоді працювати доводилося практично безперервно. Використовували і гліцеринові теплові гармати, й генератори туману.

«Не спали практично півтора місяці, цілодобово рятуючи насадження», – згадує Віталій Осадчий.

Проте, за словами агронома, минулорічний сезон 2025 був іще суворішим, бо тоді заморозки застали рослин у травні – коли вже почала формуватись зав’язь – період, найнебезпечніший для рослини через коливання температур. Проте тоді всі рослини регенерували і відновили свій потенціал.

(Продовження - у наших наступних публікаціях).

__

А про історію створення Orniberry – читайте в інтерв’ю з власником підприємства Євгенієм Рикуном за посиланням.

_
У разі використання, цитування або поширення інформації, опублікованої Асоціацією «Ягідництво України», обов'язковим є активне посилання на першоджерело.