Новини Асоціації "Ягідництво України"

В рамках фокус-групи для канадського проєкту Гонор* поговорили з підприємцями Миколаївщини про проблеми і виклики, з якими сьогодні стикнулася галузь бджільництва.

Багато з них – вимушені переселенці з окупованих регіонів чи зон бойових дій. Як почуваються в умовах війни та змін клімату, чи є проблеми з реалізацією і дохідністю, що заважає розвиватися?

Ось що розповіли нам бджолярі про наболіле.

Фермери труять хімією поля всупереч допустимих правил

Одна з найгостріших проблем. Використання фермерами заборонених або шкідливих пестицидів, які розпилюють у денний час, всупереч інструкціям, вбиває бджіл масово. На жаль, питання не контролюється місцевими правоохоронцями. «Проблема не в тому, що бризкають, а що не читають інструкцію. Пишуть же: після заходу сонця треба!»

Фермери обирають дешевші засоби, нехтуючи безпекою. І це стає фатальним для бджіл і для взаємодовіри між аграріями та бджолярами.

Брак посівних площ для медоносів

Бджолярі хочуть засівати береги медоносними рослинами – гречкою, фацелією, люцерною, але не можуть отримати дозволу від представників місцевої влади. А між тим, саме такі культури могли б підтримати життєздатність пасік у скрутний сезон.

Нестабільні погодні умови

Холодний червень вплинув на цвітіння медоносних рослин, тож пасічники відзначають, що меду цьогоріч бракуватиме.

Збут: як пощастить

Через непередбачуваний урожай і низьку ціну на мед бджолярі змушені гуртуватися, щоб продавати мед оптовикам. Проте багато хто все ще змушений шукати ринок самотужки. Зберігати мед довго не вигідно – він втрачає якість, хоч і не псується. Тому питання збуту – критично важливе.

«Держава не контролює закупівельні ціни. Якби перекупники відразу пропонували релевантну ціну, то ми б не шукали, де вигідніше продати. Реалізували б зразу на місці»

Комендантська година – перепона для транспортування бджіл

Перевезення бджіл можливе лише вночі, коли холодно і бджоли перебувають у вулику в стані спокою. Але в умовах війни це ускладнюється: комендантська година змушує пасічників ризикувати або взагалі скасовувати переїзд.

Відсутність держдотацій

Щоб зберегти бджолосім’ю в несприятливий сезон, пасічники змушені купувати цукор для підгодівлі. Витрати великі – 10 кг цукру на одну сім’ю, які, на жаль, не підтримуються державними дотаціями. Окрім того, вартість воску залишається низькою.

Проблеми з ветеринарною системою

Аналізи на хімію, які вимагають закупівельники, пасічники мають проводити самостійно: збирати зразки, везти до лабораторії, платити за послуги.

При цьому ветеринарні служби не забезпечують інформацією пасічників щодо нових препаратів чи лікування (зокрема, від малазійського кліща): усе доводиться шукати власними силами.

Дефіцит кадрів і жінки у бджільництві

Через втрату чоловіків на фронті все більше жінок змушені самостійно вести пасіку. Робота фізично важка – тягати вулики, обслуговувати бджолосім’ї, перевозити. Але жінки справляються, хоча це й потребує надзусиль. Водночас бджоли можуть бути частиною реабілітації для ветеранів з ПТСР, але як повноцінне працевлаштування для людей з інвалідністю бджільництво майже не пристосоване.

Кооперація: ідея хороша, але...

Попри деяку неформальну взаємодопомогу, кооперативів немає, оскільки бджолярі не бачать в цьому вигоди. «Якби мені в кооперативі давали більшу ціну - це була б мотивація. А зараз - ні мотивації, ні інформації, як це все створити».

Також згадують досвід італійських інвесторів, які хотіли відкрити завод у Калуському районі, але зіткнулися з корупційними перепонами.

Що заважає розвиватися?

• Відсутність гідної ціни за мед.
• Відсутність підтримки місцевої влади – навіть в доступі до землі.
• Небажання молоді займатися цією важкою справою.
• Недовіра до держави та інституцій.
• Висока собівартість виробництва при низькому доході.

Висновок

Бджільництво в Україні потребує системної підтримки: фінансової, законодавчої, інформаційної. А між тим, бджоли – це важлива ланка в екосистемі. Пам’ятаємо, в Ейнштейна: «Коли зникне остання бджола, людству залишиться 4 роки»? Не буде бджіл – не стане сільського господарства. І про це маємо дбати зараз, підтримуючи бджільництво і створюючи сприятливі умови для його розвитку.

___

*Проєкт ГОНОР реалізується канадською агенцією з розвитку SOCODEVI** у партнерстві з  Громадською Спілкою «Бізнес Мережа Сільських Жінок» та Дніпропетровською обласною громадською організацією «Сільськогосподарська консультаційна служба»; спрямований на зміцнення агропродовольчих систем України шляхом розширення прав і можливостей жінок та вразливих груп населення, підтримки кооперативів та просування гендерної рівності, стійкості до зміни клімату.

**SOCODEVI - це мережа канадських кооперативів і об'єднань, яка ділиться своїм стратегічним і технічним досвідом і знаннями з партнерами в країнах, що розвиваються; співпраця з Україною ініційована Міністерством аграрної політики і продовольства України.