Валютний нагляд (контроль): як уникнути пені за порушення граничних строків розрахунків?

Тема валютного нагляду – одна з актуальних для експортерів. Адже протермінування граничних строків розрахунків тягне за собою величезну пеню, й, відповідно, шалені збитки для підприємця. Іноді пеня може доходити до 100% вартості по контракту.

Як же убезпечити себе від податкових санкцій?  Що робити, якщо граничні строки по розрахунках все ж минули?

Все, що потрібно знати про валютний нагляд, та як уникнути пені, на відкритому вебінарі для бізнесу розповів  Ілля Шевченко, співкеруючий партнер юридичної компанії «Армада».

Під час вебінару адвокат розповів про наступне:

• Що таке валютний нагляд та його вплив на бізнес
• Граничні строки розрахунків та особливості їх відліку
• Санкції, які передбачені валютним законодавством за порушення граничних строків
• Шляхи зупинення нарахування пені за валютним наглядом та уникнення її стягнення
• Способи закриття валютного нагляду
• Актуальну судову практику у спорах щодо валютного нагляду

Нижче наводимо ключові тези, які проговорювались на вебінарі.

ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД ТА ЙОГО ВПЛИВ НА БІЗНЕС

Валютний нагляд (ВН) - це система контролю за дотриманням вимог валютного законодавства.

Схематично його можна відобразити у вигляді піраміди, де:

• Бізнес – наповнює бюджет та несе відповідальність
• Органи ДПС – виконують каральну функцію: якщо банк звертається з приводу порушення валютного законодавства, вони перевіряють і визначають, чи таке порушення має місце, й, відповідно, виносять повідомлення про порушення.
• Банки – контролюють бізнес: супроводжують експортні та імпортні контракти, забезпечують відлік граничних строків, повідомляють в органи ДПС, якщо валютний нагляд не буде закрито в строки.
• НБУ – здійснює контроль за банками, визначає граничні строки розрахунків; розробляє відповідні правила й наративи, щоб система валютного нагляду функціонувала.

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроєкту №8152 від 19.03.2018, метою валютного нагляду є:

• Перешкоджання раптового «відпливу» короткострокового капіталу
• Уникнення тиску на обмінний курс та дестабілізації ринку
• Зменшення ризиків стабільності банківської системи та / або фінансової системи
• Усунення негативного впливу можливих наслідків тиску на платіжний баланс

Тобто для забезпечення економічної безпеки держави важливо, щоб зберігався баланс валютно-товарних цінностей. І система ВН налаштована таким чином, аби проконтролювати: якщо товар покидає межі країни - мають зайти гроші, і, навпаки: якщо гроші покидають межі України, має зайти товар.

УМОВИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНОГО НАГЛЯДУ

Коли ж вмикається валютний нагляд?

• При імпорті – при здійсненні передоплати, коли ви хочете купити товар і ввезти на територію України
• При експорті – при поставці за післяплатою

За умови, якщо сума операції більше 400 тис. грн. При угодах на менші суми ВН не здійснюється.

Крім того, ВН не вмикається при імпорті -  за післяплатою; експорті – за передоплатою.

ПРОЦЕДУРА ВАЛЮТНОГО НАГЛЯДУ

НБУ як головний регулятор встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту (180 календарних днів за деякими виключеннями). Це строк, за яким має надійти оплата, або товар на територію України.

Банки, в свою чергу, контролюють дотримання граничних строків: у разі їх дотримання -  валютний нагляд закривається, у разі порушення – банк повідомляє ДПС.

Це відбувається в автоматизованому режимі, тому шансів, що про вашу незавершену операцію банк якимось чином «забуде», або податкова її пропустить – немає.

Увага! Для експортерів сільськогосподарської продукції строки валютного нагляду складають 120 календарних днів. Це визначено постановою НБУ №67 від 29.06.2023 року.

І якщо є порушення, то ДПС проводить позапланову перевірку, нараховує пеню та виносить ППР (податкове повідомлення-рішення).

КОЛИ БАНК ЗАВЕРШУЄ ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД?

Валютний нагляд закривається за однієї з таких умов:

• Коли сума незавершених розрахунків менше 400 тис. грн. Тобто контракт ще не закрито, але сума розрахунку, що залишилась, менше 400 тис грн.
• При експорті - після зарахування коштів від нерезидента на рахунок в Україні (типовий формат завершення ВН при експортних операціях).
• При імпорті - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки.
• Після отримання акту наданих послуг/виконаних робіт (при імпорті послуг чи робіт).
• Після зарахування коштів від нерезидента на рахунок в Україні і підтвердження використання товару за кордоном - при імпорті без ввезення на територію України. Наприклад, ви щось імпортували, але продали до того, як товар зайшов на територію України. Як тільки оплата зайде, ВН також буде закрито. Або: ви купили техніку в одній країні, але використовуєте її за кордоном в іншій країні.

САНКЦІЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ГРАНИЧНИХ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ

Пеня за порушення граничних строків розрахунків становить 0,3% / на день:

• від суми недоотриманих коштів (при експорті) – тобто, якщо контракт, наприклад, на 150 тис. доларів, і ви протягом 180 днів отримали за нього 100 тис., то пеня 0,3% нараховуватиметься від залишку 50 тис. доларів;
• від вартості недопоставленого товару (при імпорті) – наприклад, якщо за контрактом товар мав зайти на 150 тис. доларів, а протягом 180 днів зайшов на 100 тис. – то пеня нараховуватиметься 0,3% в день від залишку 50 тис. доларів.

АЛЕ: загальна сума пені не може перевищувати суму неотриманих коштів або вартість недопоставленого товару!

ЯКЩО СТРОКИ РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕВИЩУЮТЬ 180 ДНІВ?

Законодавством не заборонено прописувати в договорі будь-які строки розрахунків, на розсуд сторін. АЛЕ при цьому, якщо вони перевищують 180 днів (а для експортерів с/г продукції – 120 днів), тобто граничні строки відповідно до валютному нагляду – буде нараховуватись пеня.

Таким чином, укладаючи угоду, цей факт потрібно брати до уваги, і не встановлювати в контакті граничні строки розрахунків понад 180 днів, чи близькі до цього (наприклад, 175 днів), аби не опинитися в ризику потрапити під пеню. 

Сума оплати (а значить, і потенційної пені) за експортований товар та вартість товару, що підлягає ввезенню, може бути зменшена

Підстави для перегляду ціни/зменшення суми оплати/вартості товару:

• Невідповідність кількісних/якісних характеристик експортованого товару умовам договору (мають бути підтвердження цього належними доказами)
• Зміна кількісних/якісних характеристик експортованого товару внаслідок форс-мажору: Знищення, конфіскація, псування, крадіжка, втрата товарів під час поставки; Повернення товару або коштів (має бути також зниження якості підтверджене доказами);
• Зміна умов експортного договору - заміна зобов'язань з оплати на зобов'язання з поставки товару (умовний бартер)
• Інші умови (оподаткування за кордоном, оплата відрядження тощо).

ЯК ЗАПОБІГТИ СПОРАМ ІЗ ПОДАТКОВОЮ?

Головне – максимально деталізуйте в контракті всі аспекти, які можуть у податкової, або у майбутньому – в суді, викликати неоднозначне трактування, зокрема:

• порядок перегляду ціни через невідповідність якості або кількості
• конкретні організації, які мають право засвідчити невідповідність цих характеристик;
• Покладіть на контрагента обов'язок надати Вам відповідну довідку чи юридичний висновок щодо повноважень цих організацій засвідчувати невідповідність кількості або якості товару;
• Додайте обов'язки контрагента/перевізника щодо надання підтверджуючих документів у випадку настання форс-мажору;

У разі втрати/ псування товару внаслідок форс-мажору, крадіжки – все має бути підтверджено відповідними документами.

Якщо це все прописати завчасно в контрактах, буде набагато легше закривати ВН в разі проблем

ЩЕ КІЛЬКА ЗАГАЛЬНИХ ПОРАД ДО УМОВ КОНТРАКТУ

• Уникайте пограничних (близьких до граничних строків) термінів виконання зобов'язань (не ставити, наприклад, 175 днів);
• Фіксуйте в контракті однакову валюту ціни товару та валюту платежу (або додавайте конкретні умови перерахунку, інакше банк може отримати розбіжності та не завершити валютний нагляд тільки через те, що банк неоднаково перерахував курсову різницю);
• Оберіть оптимальне застосовне право та арбітражне застереження (залежно від ціни та умов контракту, зручності взаємодії з ТПП та інших факторів).

ЯКІ ЗАХОДИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ УНИКУТИ ВАЛЮТНОЇ ПЕНІ?

Після виявлення проблемного контракту для уникнення пені можливо застосувати наступні кроки:

1. Продовження граничних строків розрахунків
2. Зарахування зустрічних однорідних вимог (коли одна сторона постачає один товар, а друга – інший, свого роду взаємозалік)
3. Передання прав вимоги
4. Переформатування зобов'язання в «бартер»
5. Оформлення імпорту без ввезення на митну територію
6. Зупинення нарахування пені

Отже, поговоримо детально по кожній стратегії:

• Продовження граничних строків
• Дана методика ефективна, але, на жаль, обмежена у застосуванні. Видається Мінекономіки для обмеженого переліку контрактів, зокрема, договорів виробничої кооперації
• Пов'язані з будівництвом
• Договори гарантійного обслуговування
• Договори консигнації
• Контракти на постачання товарів спец призначення
• Контракти тендерної поставки
• Договори постачання складних технічних виробів

Для подовження граничних строків заява до Мінекономіки має бути подана не пізніше, ніж за 10 робочих днів до закінчення граничних строків. Якщо пізніше – то заява залишиться без розгляду (зміни від 15.11.2024).

• Зарахування зустрічних однорідних вимог

Відзначимо, що НБУ з 06.09.2022 заборонив закривати валютний нагляд шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Однак важливо пам’ятати, що ця заборона стосується саме банків. Тобто, банки не зможуть закрити валютний нагляд, якщо зобов’язанні по контракту будуть виконані шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Але це ні в якому разі не значить, що суб’єкти господарювання не можуть використовувати такий формат взаєморозрахунків. На наше переконання бізнес має право це робити, однак в цьому форматі треба бути готовим до того, що питання валютного нагляду не буде вирішено на стадії взаємодії з банком – воно обов’язково перейде до податкової. Втім в нашій практиці були спори з ДПС щодо трактування зазначеної постанови НБУ від 06.09.2022, і суд підтримував нашу позицію. 

• Передання прав вимоги

Коли права вимоги за контрактом передаються якомусь нерезиденту (умовно лояльному до вас), цей нерезидент проводить грошове зобов’язання за боржника, і отримує ці права вимоги як винагороду. Після того, як той нерезидент виконає зобов’язання по розрахунках, ВН буде знято, а отже – й не нараховуватиметься пеня. А далі вже той нерезидент буде при потребі судові спори з клієнтом .

В даному випадку рекомендуємо одразу при укладанні контракту вписати Гаранта, який має право в разі неоплати боржником внести оплату за боржника, й за це отримує права вимоги.

Така надійна конструкція вирішує можливі проблеми з ВН. 

• Переформатування зобов'язання на «бартер»

Якщо контрагент не в змозі оплатити, але може поставити якийсь релевантний товар, то ви маєте право внести відповідні зміни до експортного договору, надати копії цієї додаткової угоди банку, і банк за цією додатковою угодою може закрити валютний нагляд.

(Пп. 8 п. 12 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням ... граничних строків розрахунків:

«Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, - на суму зобов'язань, які виконуються шляхом поставки товару.

Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору»).

• Оформлення імпорту без ввезення на митну територію

Банк завершить ВН, якщо ви подасте документи, що підтверджують використання вами придбаної продукції за межами України.

(Пп. 5 п. 10 Інструкції:

«Банк завершує здійснення валютного нагляду у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України або подання документів, що підтверджують Використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів».)

«Замороження» нарахування пені через форс-мажор (дію обставин непереборної сили)

І тут передусім треба визначити, що ж таке форс-мажор, бо саме його трактування може викликати спірні моменти.

Отже, ознаки форс-мажору наступні:

• Надзвичайність – щось таке, що випадає зі звичного ритму життя.
• Невідворотність – ця обставина має бути такою, на яку неможливо вплинути.
• Непередбачуваність – ви не могли знати заздалегідь, що обставина настане.

Наприклад, до 24.02.2022 мало хто міг передбачити, що настане повномасштабне вторгнення, а отже для контрактів, укладених до цієї дати, повномасштабне вторгнення стало форс-мажором.  

Проте тепер ситуація інакша. Повномасштабна війна триває, тому будь-які бойові дії на території України вже не можуть вважатися форс-мажорними обставини, адже про них відомо, що вони можуть відбутися – а, отже, не відповідають такому фактору як «непередбачуваність».

Тому сам факт війни суд вже не визначає як форс-мажор. Тепер в контракті потрібно прописувати конкретні умови, які можуть стати форс-мажором, як от: пожежа, окупація, влучання ракети тощо.

Важливо! Треба пам’ятати, що не всі ускладнення, які впливають на виконання зобов’язання, є форс-мажором.

Так, згідно  п. 3.2. Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, не можуть вважатись форс-мажором (обставинами непереборної сили) наступні випадки:

• фінансова та економічна криза,
• дефолт,
• зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти,
• недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника,
• відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів,
• відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Задля того, аби було призупинено нарахування пені через обставини непереборної сили, необхідно від Торгово-промислової палати (ТПП) України отримати сертифікат, який засвідчує факт форс-мажору.

Увага! Пеня зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин саме у зв’язку із зупиненням виконання контракту, а НЕ у зв’язку з неможливістю виконати податкові зобов’язання. Тобто пеня зупиняється, якщо через форс-мажорні обставини зупиняється виконання договору.

Частина 6 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції»

«Якщо виконання договору... зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, .. нарахування пені ... зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації країни розташування сторони ... договору або третьої країни відповідно до умов цього договору».

Також, на відміну від господарських спорів, отримання сертифікату ТПП для зупинення пені є обов'язковим (Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі No 420/28865/23: «Судова колегія зазначає, що в межах спірних правовідносин, надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов'язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично».

Таким чином, для зупинення пені не достатньо самих доказів настання форс-мажору - необхідно отримати сертифікат ТПП.

При цьому лише наявність сертифікату ТПП не є підставою в суді для зупинки пені без наявності доказів форс-мажору та доказів неможливості виконання зобов'язання.

СУДОВИЙ ПРОЦЕС ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ УНИКНЕННЯ ПЕНІ

Вчасно розпочатий судовий процес може врятувати вас від пені. Так, Частина 7 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» говорить: «У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого ...контрактом, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому примусовому порядку строк... зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви і пеня за порушення строку в цей період не нараховується».

Тобто весь період судового розгляду пеня нараховуватись не буде.

Крім того, датою подання позову також вважається дата його відправки поштою (Постанова ВС від 13.02.2025 у справі No 440/11092/23 (щодо дати прийняття позовної заяви).

Увага! Якщо вам відмовлять в задоволенні позову, то пеня нараховуватиметься знову плюс додасться та, що мала б бути нарахована за весь період судового розгляду. 

НАСЛІДКИ ЗАДОВОЛЕННЯ СУДОВОГО ПОЗОВУ

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Важливо! Умови про обов'язкове виконання рішення суду/арбітражу для уникнення пені норми законодавства не містять. Тобто, навіть якщо не вдасться виконати судове рішення (або ви не подасте його на виконання), сам факт задоволення судового позову вже є підставою для ненарахування пені. 

СПІР ІЗ ПОДАТКОВОЮ

Після завершення граничних строків розрахунків, у разі порушення, банк повідомляє про це податкову. Оскаржувати дії або бездіяльність банку недоцільно, адже, згідно з Постановою ВС від 07.11.2024 року у справі No 380/9564/23: «Функція агента валютного нагляду в банках зводиться лише до збору та передачі інформації про валютну операцію. Тому позовні вимоги в цій справі щодо визнання протиправною бездіяльності банку стосовно незавершення валютного нагляду ... не підлягають не тільки розгляду за правилами адміністративного судочинства, а взагалі судовому розгляду».

Таким чином, дії банку не є предметом судового розгляду: всі спори вирішуються лише з податковою.

Після того, як ДПС направляє порушнику запит із вимогою надати обґрунтування порушення граничних строків, вона призначає позапланову перевірку.

Увага! Досить часто податківці практикують проводити «виїзні перевірки без виїзду»: наприклад, якщо підприємство знаходиться у віддаленому місці, то по факту на таку «виїзну» перевірку ніхто не приїжджає, а лише просять надіслати відповідні документи до податкової.

Насправді це є порушення порядку перевірки з боку податкової, а отже, може бути підставою для оскарження і подальшого скасування податкового повідомлення рішення  в суді (наприклад, в перевіряючих немає підтверджувальних документів по їхній виїзд: листа про відрядження, броні готелю, квитків тощо).

Які ще типові помилки ДПС варто відшукувати в актах перевірки та в ППР, на базі чого можна скасовувати такі ППР?

• Неврахування доказів/аргументів платника податків без належного обґрунтування – часто податкова підходить до оформлення таких фактів формально, а це є підставою для скасування ППР;
• Невірно визначена сума зобов'язань (наприклад, визначення суми за митною декларацією (МД), а не за фактично експортованим обсягом товару);
• Неправильно обраховані граничні строки (наприклад, обрахування першого дня з дати оформлення МД, а не з дати переходу права власності на товар);
• Неправильне визначення курсів валют при обрахунку зобов'язань (через некоректні дати). 

Висновки

• Ризики, пов'язані з валютним наглядом, є невід'ємною частиною ЗЕД.
• Для мінімізації цих ризиків доцільно впровадити «превентивні заходи» - доопрацювати договори, вдосконалити бізнес-процеси, підготувати стратегії захисту.
• Не варто затягувати роботу з проблемним контрактом до завершення граничних строків. Реалізація надійної стратегії потребує ретельної підготовки.
• Захиститись від валютної пені можна на будь-якому етапі. Але чим раніше почати роботу над проектом, тим більше шансів уникнути пені.