Круглий стіл «Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграції»

26 лютого 2026 року відбувся Круглий стіл «Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграції», ініційований Комітетом з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України.

Захід зібрав народних депутатів, представників профільних асоціацій, експортерів, переробників, виробників та галузевих експертів з метою комплексного обговорення стану ягідної галузі, її експортного потенціалу та ключових бар’єрів інтеграції до ринку ЄС.

Темою обговорення стали актуальні питання в розрізі розвитку виробництва та переробки та експортних можливостей, проблеми, з якими стикаються учасники галузі, та шляхи, і пропозиції щодо поліпшення тих чи інших аспектів державної підтримки для аграрії ягідного сектору.

Модератором круглого столу стала Марина Нікітіна - народна депутатка України, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики та голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

А зі вступним словом виступив народний депутат України Олександр Гайду, в якому було окреслено ключові напрями обговорення круглого столі: як практичні проблеми, з якими стикаються ягідники – зокрема, відсутність достатньої кількості потужностей для переробки та зберігання продукції, так і загальні, і головним чином – відсутність системної законодавчої бази та реформ для підтримки й розвитку ягідництва.

«Ми добре розуміємо, що для якісного експорту для Європи ми повинні попрацювати і над законодавчою базою, і над підзаконними актами, а також продумати всі варіанти державної допомоги, питання якої ми вже обговорюємо і маємо деякі напрацювання, зокрема, в напрямі грантування овочесховищ».

Олександр Пилипчак, фахівець з питань експорту переробленої агропродукції до ЄС представив практичний, «ринковий» погляд на експорт заморожених ягід до ЄС.

Ключова теза – очікування європейського ринку суттєво відрізняються від того продукту, який Україна масово постачає сьогодні.

«Українська ягода переважно експортується як сировина. Кінцевий продукт із чіткою специфікацією, стабільною якістю та звичною для ритейлу упаковкою формують уже європейські посередники».

Він прямо зазначив, що українська продукція практично не потрапляє в ритейл напряму:

«Основні обсяги йдуть через Польщу та інших посередників, а далі продаються під чужими брендами у Франції, Німеччині, Італії, Бельгії та Нідерландах».

Водночас Пилипчак підкреслив: Україна має всі передумови стати лідером ЄС з експорту замороженої малини, витісняючи традиційних гравців – насамперед Сербію.

Основні бар’єри:

• висока залежність від ручної праці під час збору;
• дефіцит виробничих і пакувальних потужностей;
• нестача інвестицій у первинну переробку та фасування.

Хто заробляє на ягоді в ЄС: ключові напрями та обсяги експорту ягід

Олександр Нестерук, фахівець із замороки плодово-ягідної продукції, у своїй презентації підтвердив заявлені тенденції конкретними цифрами.

«Попри війну, фізичні обсяги експорту заморожених ягід з України не скоротилися, а 2025 рік став рекордним за вартісними показниками через високі ціни».

Серед ключових змін – поступове зменшення частки Польщі як головного імпортера та зростання прямого експорту до Німеччини й Франції.

Ключові висновки:

• попри війну, фізичні обсяги експорту заморожених ягід з України не скоротилися;
• 2025 рік став рекордним за вартісними показниками через високі ціни;
• Польща залишається основним імпортером, але її частка поступово зменшується;
• прямий експорт до Німеччини та Франції зростає.

Окремо було наголошено на сезонності експорту: «Основні обсяги експорту припадають на 2–3 місяці, що змушує продавати продукцію за мінімальними цінами й фактично “зрізати” потенційний дохід виробників».

Спікер підкреслив, що основний прибуток у ЄС формують не виробники, а дистриб’ютори та переробники, які:

• репакують українську ягоду;
• використовують її як інгредієнт;
• продають кінцеві продукти з високою націнкою.

Галузь у глобальному контексті: акцент на B2B

Ірина Кухтіна, президентка Асоціації «Ягідництво України», розширила дискусію до глобального рівня, наголосивши: заморожені ягоди – це насамперед B2B-продукт. Аналізуючи світову структуру споживання, спікерка навела наступні дані:

• 65% – глибока переробка (харчова промисловість),
• 25 % – HoReCa,
• І лише 10% – роздріб.

Вона застерегла від надмірної концентрації на одній культурі, наголосивши, що:

• надмірна орієнтація на малину робить експорт уразливим;
• Україна фактично конкурує лише ціною, що є нестійкою моделлю;
• дефіцит робочої сили та відсутність механізації – системна проблема.

Окремий акцент було зроблено на відсутності в Україні потужної R&D-бази харчової промисловості, без якої неможливо вийти в сегмент готових продуктів і інгредієнтів із високою маржинальністю, а також на важливості маркетингової підтримки ягідників для популяризації українського продукту на світовій арені та виходів на ширші, «дальші» ринки, такі як країни Азії та Австралія. «Без розвитку R&D ми не зможемо перейти від сировини до готових інгредієнтів і продуктів із високою маржинальністю».

Погляд переробника: енергетика як ключовий ризик

Сергій Сухина, комерційний директор ТОВ «Арті», зосередився на критичній для галузі темі енергозабезпечення. «Електроенергія формує значну частку собівартості замороженої продукції. Різке зростання тарифів може дуже швидко знищити конкурентоспроможність».

Серед ключових тез:

• електроенергія формує значну частку собівартості замороженої продукції;
• зростання тарифів може швидко знищити конкурентоспроможність;
• заморожена малина має надзвичайно короткий «вік» до переробки – до 24 годин.

Серед практичних рішень він запропонував компенсацію державою вартості електроенергії для переробників, підтримку когенераційних установок у співпраці з громадами та спрощення дозвільних процедур. Також було наголошено, що диверсифікація експорту (вишня, яблуко, персик) неможлива без дорогого спеціалізованого обладнання, яке сьогодні практично не підтримується державними програмами.

Кооперація як інструмент виходу малих виробників на експорт

Серед інших спікерів - виступи Олени Величко, керівниці напрямку стратегічних комунікацій та розвитку кооперативної екосистеми проекту HONOR, та Тараса Андрійчука голови управління кооперативу «Файна Поляна».
Олена Величко наголосила, що саме кооперативна модель сьогодні є ключовим механізмом інтеграції дрібних виробників у європейський ягідний ринок. «60–70% українських виробників ягід – це малі та середні господарства, які фізично не можуть самостійно формувати експортні партії, забезпечувати лабораторний контроль і вести переговори з європейськими контрагентами в пік сезону».

За її словами, за останні роки кооперативи в Україні суттєво трансформувалися: від орієнтації на внутрішній ринок – до системної роботи з експортом.

Ключові тези:

• Кооперативи перестали бути виключно сервісними організаціями - вони інвестують в інфраструктуру і можуть виступати єдиним контрактним партнером для європейського ринку
• Зростання довіри до кооперативів: ринок хоче працювати з передбачуваними та керованими структурами.

Тарас Андрійчук поділився практичним досвідом об’єднання дрібних виробників і розвитку переробки. Основною експортною позицією залишається заморожена малина, а підтримка грантових програм дала змогу інвестувати в енергонезалежність. «Завдяки підтримці ми встановили сонячну електростанцію. Це критично важливо для стабільної роботи в нинішніх умовах».
Тему важливості кооперації доповнив і Валерій Бондарчук, експерт з сільського розвитку в проєкті HONOR, який підкреслив, що саме об’єднання виробників отримують основну підтримку в ЄС: «У Європі дотації на переробку, доробку та розвиток отримують не одиночні фермери, а організації виробників. В наших умовах – це кооперативи».

Державна підтримка агросектору: позиція Мінекономіки

До дискусії долучився Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, який окреслив ключові напрями державної підтримки аграрного бізнесу, зокрема ягідництва, у контексті енергетичних ризиків, обмеженого бюджету та необхідності поетапного розвитку переробки й зберігання продукції. «Ми живемо в таких умовах, що питання енергозабезпечення сьогодні хвилює всіх», - наголосив Висоцький, пояснюючи, чому держава робить акцент на підтримці стійкості виробництва: для малого і середнього бізнесу доступні пільгові кредити під 0% до 10 млн грн для придбання генераторів та інших систем безперебійної роботи.

Серед інших тез:

• Великі енергетичні проєкти також мають фінансову підтримку.
  «Коли говоримо про когенерацію чи установки, діють кредити до 250 мільйонів гривень зі ставками 7–9%
• Відновлено грантову підтримку садівництва та ягідництва: на сьогодні виділено 200 млн грн, але можлива корекція програм у другій половині року.
• Державна підтримка має структурний перекіс. «Зберігання є, сортування є, переробка є, а первинної доробки – немає», - констатував він.
• Проблему пропонується вирішувати поетапно, щороку додаючи новий напрям підтримки.
• Готується програма компенсації участі у міжнародних виставках для посилення експортного просування
  
  Простежуваність, прозорість та інші питання

До дискусії долучились і інші учасники круглого столу. Тарас Баштанник, голова УПОУ (Української плодово-овочевої асоціації) - звернув увагу на одну з найболючіших структурних проблем ринку - відсутність прозорої документації на ягідну сировину, яка надходить від населення. «Україна є світовим лідером з експорту дикорослої продукції, але значна частина цієї сировини походить від домогосподарств і перебуває в готівковому, “сірому” сегменті. Переробник потім змушений вигадувати схеми, щоб не було питань у податкової».

Володимир Печко, голова ГС «Асоціація садівників виноградарів та виноробів України («Укрсадвинпром») підкреслив проблему дефіциту робочої сили та бар’єри для експорту розсадницької продукції. «Проблема з залученням працівників з інших країн досі не вирішена. А без цього ми не зможемо нормально планувати сезонну роботу – від ягід до яблук, винограду і переробки», – наголосив Володимир Печко. Окремо спікер звернув увагу на експортний потенціал українського розсадництва: «За останні п’ять років в Україні з’явилась велика кількість сучасних розсадницьких підприємств. Вони готові працювати не лише на внутрішній ринок, а й на експорт - але тут ми впираємось у регуляторні бар’єри».

Микола Гора, керівник експертної групи Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, доповнив дискусію щодо простежуваності продукції та податкової дисципліни. «Ми маємо за найближчі два роки “дошліфувати” весь комплекс аграрного законодавства, щоб бути готовими до повноцінної роботи за правилами ЄС. Європейців цікавить принцип “від лану до столу”. Хто виростив, як виростив, як обліковується і як продається продукція – це будуть ключові питання». Він заспокоїв бізнес щодо майбутніх дотацій: «Гранти і дотації будуть. Але вони почнуть працювати повною мірою лише тоді, коли ми підтягнемо стандарти і запустимо всі інституції, які працюють у країнах ЄС».

Вадим Чайковський, заступник голови Держпродспоживслужби, нагадав про ухвалення закону №4147 «Про державне регулювання сфери захисту рослин» та появу нових обов’язкових документів: «З’явиться паспорт рослин. Обіг саджанців і насіння без цього документа буде неможливий — це європейська норма». Щодо експорту, Чайковський наголосив, що ЄС – не єдиний перспективний напрям. Зокрема, триває робота над експортом українських яблук до Індії: «Високомаржинальні ринки – це не лише Європа. Азія, Індія, окремі країни Африки вже сьогодні відкриті до української продукції».

Висновки та підсумки круглого столу

1. Україна вже є системним гравцем на європейському ринку заморожених ягід, але переважно як постачальник сировини.
2. Подальше зростання без переходу до глибокої переробки означає втрату доданої вартості та залежність від посередників.
3. Ключові бар’єри розвитку:
   • енергозабезпечення та його вартість;
   • дефіцит робочої сили і відсутність механізації;
   • нестача інвестицій у переробку, R&D і маркетинг;
   • складні дозвільні процедури.
4. Галузь потребує цільових державних інструментів, а не універсальних аграрних програм.