Новини Асоціації "Ягідництво України"

Українська ягідна галузь зазнала серйозних ударів, але, попри все, наразі вона тримається на плаву. Президентка Асоціації «Ягіднцитво України» Ірина Кухтіна зазначає, що хоча  виробники й експортери досі стикаються з численними викликами, окремі сегменти навіть демонструють зростання. Загальна картина, за її словами, змінилася:

«Останні кілька років принесли безпрецедентні виклики для ягідної галузі України та змусивши виробників адаптуватися швидше, ніж будь-коли. З початку війни фермери та переробники стикнулися з низкою серйозних труднощів: втрата виробничих площ, порушення логістики, нестача робочої сили та зростання витрат. І все ж, попри це, сектор зумів адаптуватися і продовжує рухатися вперед. За цей період Україна суттєво збільшила експорт ягід і навіть трохи наростила загальне виробництво. Сегмент свіжої лохини продовжує зростати: поряд із великими професійними фермами на ринок виходить усе більше дрібних виробників, які застосовують сучасні технології вирощування».

Логістика, за словами Кухтіної, значно ускладнилася від початку війни:

«Більшість ягідного експорту здійснюється автотранспортом, вартість якого суттєво зросла після 2022 року. Коли багато логістичних компаній вивели свої автопарки з України, виник дефіцит транспорту, що призвів до різкого зростання витрат. Навіть після часткової стабілізації з’явилися нові проблеми. Протягом більш ніж шести місяців у 2023 році польські фермери блокували пункти пропуску, зупиняючи українські вантажівки. Затримки і досі періодично трапляються».

«Ця ситуація змусила українських експортерів диверсифікувати маршрути, часто оминаючи Польщу. Однак результат виявився невигідним для всіх: українські виробники отримали вищі логістичні витрати та довші терміни доставки, а польські транспортні компанії втратили частину бізнесу. Унаслідок цього частка Польщі в експорті української малини знизилася з 58% у 2022 році до 33% у 2024-му, тоді як частка Німеччини зросла з 12,5% до 28%, а Франції — з 3% до 6%.»

Ситуацію додатково ускладнює систематичне знищення ворогом енергетичної інфраструктури України:

«Щоб мінімізувати ризики, багато переробників розподілили склади по різних регіонах, а частину потужностей навіть перенесли за кордон — до Польщі, Чехії та сусідніх країн. Однак постійні перебої з електропостачанням позначаються на цінових коливаннях, оскільки виробники часто змушені швидко реалізовувати продукцію, що, в результаті, обмежує гнучкість у плануванні виробництва».

Багато українців були змушені виїхати через війну, а сезонні працівники з інших країн перестали приїжджати в Україну, що, за словами Ірини Кухтіної, створило дефіцит робочої сили:

«Нестача кадрів залишається одним із найскладніших викликів, спричинених міграцією та мобілізацією. Внутрішньо переміщені особи частково допомагають закрити цю прогалину, але не повністю. Багато жінок пройшли перенавчання і тепер займають технічні та операційні посади, виконуючи роботу, яку раніше виконували чоловіки».

За словами експертки, площі під ягодами загалом залишилися відносно стабільними:

«Загалом посівні площі істотно не змінилися. Є невелике скорочення під суницею та помірне зростання під малиною й лохиною. Обсяги виробництва коливаються від сезону до сезону, переважно через погодні умови, тому ми не робимо загальних висновків через незначні зміни врожайності. Для внутрішнього свіжого ринку раннє "вікно" полуниці, втрачене через війну, нині переважно компенсується виробництвом у Закарпатті, Миколаївській та Одеській областях».

«Що стосується лохини, то найактивніший розвиток підприємств відбувається у Волинській, Львівській і Закарпатській областях, тоді як Київська та Житомирська залишаються провідними регіонами великотоварного виробництва. Виробництво малини продовжує охоплювати всі західні регіони, де кліматичні та логістичні умови є найбільш сприятливими».

Ринки збуту малини також змінилися, адже Україна дедалі частіше продає напряму покупцям:

«Якщо говорити конкретно про малину (код HS 081120), Європейський Союз залишається основним напрямом експорту української замороженої продукції. Польща, яка традиційно виконувала роль транзитного хабу, тепер відіграє меншу роль, адже дедалі більше українських експортерів працюють безпосередньо з покупцями в Західній Європі. Чехія також виступає як країна-посередник. Водночас зростають прямі поставки до Німеччини, Франції, Італії та Литви. Частка Польщі в експорті української малини зменшилася з 58% у 2022 році до 33% у 2024-му, тоді як частка Німеччини зросла з 12,5% до 28%, а Франції — з 3% до 6%.»

«Українська ягідна галузь — це історія стійкості та адаптації. Попри війну, логістичні труднощі та постійну невизначеність, виробники продовжують працювати, інвестувати й розширювати свої експортні можливості. Поки що українські ягоди здебільшого сприймаються як доступна сировина, але сектор поступово рухається до визнання за якістю, надійністю та професійністю», — підсумовує Ірина Кухтіна.

Джерело: Fresh Plaza