Роман ВУЙКІВ, директор КБЗПТ: «Українським виробникам варто не тільки конкурувати між собою, а й співпрацювати і ділитися досвідом"

Коли у травні 2022 року в Україні тривала повномасштабна війна, більшість бізнесів намагалися вижити. А в Кам’янці-Бузькій на Львівщині в цей час лише закладали фундамент майбутнього ягідного заводу. Без гучних анонсів, без пафосу - просто почали будувати.

«Ми планували це ще до війни. А вже у квітні 2022-го власником було прийняте рішення: будувати, попри все», – згадує Роман Вуйків, директор Кам’янка-Бузького заводу продовольчих товарів (КБЗПТ).

Сьогодні КБЗПТ – це сучасне підприємство із тунельною заморозкою, експортними контрактами та чітким баченням розвитку. І значну роль у цьому зіграла співпраця з Асоціацією «Ягідництво України».

Від руїн – до сучасного виробництва

На місці нинішнього заводу колись справді існувало підприємство з такою ж назвою. Але до моменту початку будівництва від нього залишилися лише руїни.

«Це не той завод, який ми купили і відновили. Все було поруйновне, і ми будували фактично з нуля», – пояснює директор.

Роман Вуйків прийшов на підприємство з першого дня і безпосередньо керував будівництвом. Великою мірою на ньому і лежала відповідальність за проєкт – від технологічних рішень до відповідності стандартам безпечності.

Вже на етапі проєктування було враховано всі вимоги міжнародних стандартів, тому в часі сертифікації підприємства все було простіше.

Перші ягоди – через рік після фундаменту

Будівництво стартувало у 2022 році, а вже наприкінці серпня 2023-го завод заморозив першу ягоду.

«Ми буквально кілька днів попрацювали, заморозили невеликі обсяги для партнерів. Це був, швидше, тест», – розповідає Вуйків.

Повноцінний сезон стартував у 2024 році. Підприємство активно надавало послуги заморожування для експортерів, паралельно навчаючись і відпрацьовуючи технологічні процеси. Частково завод почав закуповувати ягоду і для власних контрактів. Основна спеціалізація – малина.

Малина як стратегічний вибір

Акцент на малині для КБЗПТ був свідомим і прагматичним рішенням.

«Для нашого регіону це найбільш доступна ягода. На Львівщині малини все ж більше, ніж інших культур», – пояснює директор.

Загальна потужність заводу:

• 3 тонни на годину тунельної заморозки, 50 тонн на добу
• холодильні склади зберігання – більше 4 тис. палетомісць (–20 °C)

Окрім малини, у менших обсягах заморожують полуницю, вишню, іншу плодово-ягідну продукцію. Але саме малина залишається ключовим продуктом.

Від послуг – до експорту напряму

Перші експортні поставки КБЗПТ здійснив на початку 2025 року – фура замороженої ягоди пішла до Литви. Вже згодом основними партнерами стали німецькі компанії.

«Намагаємось знаходити кінцевих покупців на свою продукцію  – переробників, мережі, менше трейдерів», – наголошує Вуйків.

Завод працює з фасуванням 2,5 кг, орієнтованим на супермаркети та харчову промисловість ЄС.

Бізнес-тури з Асоціацією «Ягідництво України»: практична користь й унікальний досвід

Важливою частиною професійного розвитку для керівника КБЗПТ стала участь у бізнес-турах, організованих Асоціацією «Ягідництво України». Першою стала поїздка на галузеві підприємства Нідерландів у травні 2025-го року, яка дала змогу напряму поспілкуватися з потенційними європейськими покупцями та зрозуміти, як мислить кінцевий клієнт, а також трейдер.

До того ж, завдяки налагодженим під час туру новим бізнес-контактам, завод пройшов аудит від іноземного байєра - на замовлення виробника, чию продукцію переробляють на КБЗПТ.

«Для мене, як для новачка в цій сфері, такі поїздки - тури є дуже пізнавальними і важливими. Самому потрапити на такі підприємства і зустрітись з такою кількістю цікавих людей дуже важко, або навіть не можливо», – зізнається директор.

Сербія: технологія замороженої малини як «еталон»

Сербія стала окремим відкриттям. Роман зізнається, що завдяки Асоціації він отримав унікальну можливість відвідати галузеві підприємства країни, яка є безумовним європейським лідером напряму.

«Серби – одні з лідерів у замороженій малині. Не тому, що в них краще обладнання, а через підходи. Не маючи достатнього досвіду, мені було цікаво абсолютно все: розуміти і їхні технології переробки, і на якому обладнанні працюють. Для нас організували навіть лекцію від професора аграрного університету, де він досить ґрунтовно розповідав про всі особливості заморожування – ми отримали унікальну інформацію від найкращих професіоналів».

У підсумку, учасники туру:

• побачили роботу підприємств із дрібним фасуванням;
• розібралися в причинах якості сербської малини;
• отримали консультації від місцевих технологів і професорів.

Саме там керівник КБЗПТ остаточно переконався: майбутнє – за прямим виходом на кінцевого покупця і контролем якості від поля до упаковки.
«Серби застосовують максимально дрібне фасування, і це було для нас особливо цікавим. Адже таке фасування – має свої особливості, тож я намагався зрозуміти всі нюанси застосовуваних ними технологій і технік. Таке фасування дає можливість продавати напряму кінцевому покупцеві, а не трейдерам, що, безумовно, вигідніше.
Також цікавим було познайомитись з технологіями глибшої переробки. Це всі ті речі, до яких ми сьогодні прагнемо, тож досвід сербських колег нам став вкрай необхідним».

Виклики ринку: сировина і конкуренція

Роман Вуйків відверто говорить про проблеми ринку замороженої малини в Україні:

• дефіцит якісної сировини;
• велика кількість дрібних переробників
• складна логістика від виробника до заводу;
• різнорідність сортів у дрібних господарствах.

«Чим довша логістика – тим нижча якість, тож важливо думати в напрямі її скорочення.

Що ж до сировини, яку сьогодні пропонують українські виробники, то її реально не вистачає щоб покрити попит усієї кількості переробних підприємств, які з’являються. Проблемою є і неоднорідність ягід, що викликає складнощі для якісної переробки. Ми закуповуємо від дрібних виробників (саме таких переважна більшість), кожен з яких вирощує різні сорти, застосовує різні підходи, тож ягоди виходять різного калібру і якості.

Виходом із ситуації ми вбачаємо в налагодженні прямої співпраці між фермером і переробником. Маємо уже в цьому, хоч не великий, але досвід такої співпраці як з фермерськими господарствами, так і з малими сільгоспвиробниками. Маючи певні площі насаджень малини та лохини, готові ділиться досвідом вирощування, технології, поливу, живлення рослин. Більше того, ми зацікавлені допомагати людям вирощувати якісну ягоду і готові їх у цьому активно підтримувати».

Плани на 2026 рік і далі

Аби покрити брак сировини, на підприємстві задумуються над збільшенням вирощування власної ягоди. Крім того вважають цікавим напрямком переробку інших культур, зокрема, овочевих, а також вишні.

«В Україні існує брак вишні, ми її навіть для внутрішнього споживання закуповуємо. А між тим, це цікава культура з погляду того, що не вимагає виключно ручного збору. Саме в бізнес-турі по Сербії ми познайомились із українським підприємцем, який займається вишнею, успішно застосовуючи механізований збір. Думаю, цей напрям досить перспективний».

Окрім вирощування, підприємство цікавиться також подальшою глибшою переробкою своєї продукції. І, звичайно, планує виходити на нові ринки ЄС відповідно до наявної сертифікації.

Про співпрацю і майбутнє галузі

На завершення Роман Вуйків формулює, можливо, ключову думку для всієї галузі:

«Українцям варто менше конкурувати між собою і більше вчитися разом. Співпраця, обмін досвідом, поїздки – це реальна користь. І, до речі, найбільша користь для мене особисто з поїздок які нам організувала Асоціація, це знайомство з колегами українцями, які теж були учасниками турів. Мав за честь бути в компанії таких великих людей, які попри війну, попри всі труднощі активно працюють і розвиваються.

Відкрито запрошуємо колег відвідати наше підприємство і готові передавати свій досвід іншим: Бо побудувати завод – це лише початок. Але робити бізнес, налагодити всі процеси – це глибока експертиза, якою ми завжди готові ділитися».