Шлях до успіху кращого сімейного бізнесу Олени та Олега Воробйових за версією UBA Awards 2020
Лохиновий бізнес народився з ідеї започаткувати для себе «пенсійний фонд», як з посмішкою згадують засновники під час інтерв’ю журналу «Ягідник». Згодом прийшло розуміння, що це дуже нелегка справа, хоча цікава і перспективна, тож часу заглядати в паспорт й думати про вік просто немає! Плоди шаленої самовіддачі не забарилися. Торгова марка StarBerries вже успішно вийшла на експорт, а бізнес – на новий рівень із впровадженням власних холодильних і сортувальних потужностей, підсилився командою однодумців у складі кооперативу Big Berry Coop. У 2020 році компанія «Грасс Авеню» отримала нагороду Асоціації «Ягідництво України» UBA Awards в номінації «Кращий сімейний бізнес». Яким був цей шлях та які має перспективи, розповіла у відвертому інтерв’ю Олена ВОРОБЙОВА.
Олено, з чого починався сімейний бізнес і як виріс у п’ять різних компаній?
Працюємо в сільськогосподарському напрямку ми давно. У світі так багато цікавого, нового, хочеться все пізнати. Це наш із чоловіком стиль життя. І багато років тому була створена сімейна компанія «Агроінтел», що спеціалізувалася на засобах захисту рослин. Потім цей бізнес переріс в Центр садівництва «Артвіль» під Києвом. Адже я – дендролог за спеціальністю, магістр садово-паркового господарства. Чоловік, Олег Борисович – агроном, кандидат сільськогосподарських наук, його спеціалізація – трави.
Згодом до нас стали звертатися клієнти, які хотіли крім рослин посадити розкішний газон, що вважалося особливою розкішшю. На той час в Україні ніхто цим не займався. Ми ж, два авантюристи за натурою, з головою поринули в цю тему. Вивчали світовий досвід, зупинилися на кращому – США та Канади. Маємо сімейне кредо: не хочемо в Україну привозити якесь сміття. Впевнені: в нас гарна, багата країна, достойні люди, варті кращого.
Коли ТМ «Українські газони» вийшла на високий рівень, з нами працювали відомі футбольні клуби України, Грузії і Молдови. За аналогією коли ми бачили, що чогось не вистачає в суміжних з нашим напрямах, вивчали кращий досвід та започатковували новий бізнес. Знову дорога привела нас до Америки. Наступний бізнес почався з потреби у спеціалізованій техніці та насінні для газонів, займалися також навчанням ландшафтних архітекторів, облаштуванням футбольних і гольф-полів, технікою для догляду за стадіонами.
Як прийшли до ідеї промислового вирощування лохини?
Коли налаштували черговий бізнес, знову засумували й почали шукати нові ідеї. І чоловік запропонував зробити такий собі «пенсійний фонд» – посадити лохину високорослу. Це було вісім років тому. З культурою ми були знайомі вже давно, привозили її в садовий центр для клієнтів. Але промислове вирощування – зовсім інша справа. Можна виростити цю ягоду, питання в тому, що ви будете робити з нею далі. Тож почали детально вивчати лохину як бізнес. Звісно, про її користь ми вже знали, і те, що можна вирощувати її на грядах, й стало вирішальним фактором.
Мало що можна було побачити в Україні на той час у новій для нас справі. Єдиною компанією, що заклала промислові плантації та досліджувала напрям, був «Бетек». Ми почали їздити в Польщу до колег і на конференції, де дізнавалися про технології, але цього було недостатньо.
Вирішили летіти в Роттердам на Global Berry Congress, де збираються світові виробники та селекціонери, щоб обговорити проблеми і спрогнозувати тенденції. Там отримали настільки великий обсяг інформації та аналітики, що зрозуміли – ми на правильному шляху. Обравши напрям, вивчали його протягом трьох років. Їздили й до США у найкращий селекційний розсадник, де почули багато корисної інформації безпосередньо про технологію вирощування цієї культури.
Минув час – і в цьому році ми посадили один з їхніх нових ліцензійних сортів. Дійсно, вирощування лохини – перспективний бізнес. Але не можу назвати це пенсійним фондом, скоріше це ягода для молодих: справа нелегка, потребує багато енергії та часу, ну і, звісно, коштів. Ягода дуже делікатна. Вивчивши досвід польських, нідерландських і американських колег, зупинилися на технологіях саме зі США. Я не фанатка Америки, проте там справді високотехнологічне виробництво.