Шлях до успіху кращого сімейного бізнесу Олени та Олега Воробйових за версією UBA Awards 2020

Шлях до успіху кращого сімейного бізнесу Олени та Олега Воробйових за версією UBA Awards 2020

Фермерське господарство «Грасс Авеню» одним із перших в Україні розпочало промислове вирощування лохини. На той час ця культура ще не отримала такої шаленої популярності в нашій країні, майже не було досвіду і знань. Але бізнес, в основі якого лежить любов до своєї справи, інтерес до світових інновацій та жага вивчати й опановувати нові горизонти, приречений на успіх. Це доводить сімейна група компаній Олени та Олега Воробйових. Перші підприємства подружжя виросли із захоплення сільськогосподарськими науками і природою загалом. Далі справа органічно розвивалася в нових напрямках.

Лохиновий бізнес народився з ідеї започаткувати для себе «пенсійний фонд», як з посмішкою згадують засновники під час інтерв’ю журналу «Ягідник». Згодом прийшло розуміння, що це дуже нелегка справа, хоча цікава і перспективна, тож часу заглядати в паспорт й думати про вік просто немає! Плоди шаленої самовіддачі не забарилися. Торгова марка StarBerries вже успішно вийшла на експорт, а бізнес – на новий рівень із впровадженням власних холодильних і сортувальних потужностей, підсилився командою однодумців у складі кооперативу Big Berry Coop. У 2020 році компанія «Грасс Авеню» отримала нагороду Асоціації «Ягідництво України» UBA Awards в номінації «Кращий сімейний бізнес». Яким був цей шлях та які має перспективи, розповіла у відвертому інтерв’ю Олена ВОРОБЙОВА.

Олено, з чого починався сімейний бізнес і як виріс у п’ять різних компаній?

Працюємо в сільськогосподарському напрямку ми давно. У світі так багато цікавого, нового, хочеться все пізнати. Це наш із чоловіком стиль життя. І багато років тому була створена сімейна компанія «Агроінтел», що спеціалізувалася на засобах захисту рослин. Потім цей бізнес переріс в Центр садівництва «Артвіль» під Києвом. Адже я – дендролог за спеціальністю, магістр садово-паркового господарства. Чоловік, Олег Борисович – агроном, кандидат сільськогосподарських наук, його спеціалізація – трави.

Згодом до нас стали звертатися клієнти, які хотіли крім рослин посадити розкішний газон, що вважалося особливою розкішшю. На той час в Україні ніхто цим не займався. Ми ж, два авантюристи за натурою, з головою поринули в цю тему. Вивчали світовий досвід, зупинилися на кращому – США та Канади. Маємо сімейне кредо: не хочемо в Україну привозити якесь сміття. Впевнені: в нас гарна, багата країна, достойні люди, варті кращого.

Коли ТМ «Українські газони» вийшла на високий рівень, з нами працювали відомі футбольні клуби України, Грузії і Молдови. За аналогією коли ми бачили, що чогось не вистачає в суміжних з нашим напрямах, вивчали кращий досвід та започатковували новий бізнес. Знову дорога привела нас до Америки. Наступний бізнес почався з потреби у спеціалізованій техніці та насінні для газонів, займалися також навчанням ландшафтних архітекторів, облаштуванням футбольних і гольф-полів, технікою для догляду за стадіонами.

Як прийшли до ідеї промислового вирощування лохини?

Коли налаштували черговий бізнес, знову засумували й почали шукати нові ідеї. І чоловік запропонував зробити такий собі «пенсійний фонд» – посадити лохину високорослу. Це було вісім років тому. З культурою ми були знайомі вже давно, привозили її в садовий центр для клієнтів. Але промислове вирощування – зовсім інша справа. Можна виростити цю ягоду, питання в тому, що ви будете робити з нею далі. Тож почали детально вивчати лохину як бізнес. Звісно, про її користь ми вже знали, і те, що можна вирощувати її на грядах, й стало вирішальним фактором.

Мало що можна було побачити в Україні на той час у новій для нас справі. Єдиною компанією, що заклала промислові плантації та досліджувала напрям, був «Бетек». Ми почали їздити в Польщу до колег і на конференції, де дізнавалися про технології, але цього було недостатньо.

Вирішили летіти в Роттердам на Global Berry Congress, де збираються світові виробники та селекціонери, щоб обговорити проблеми і спрогнозувати тенденції. Там отримали настільки великий обсяг інформації та аналітики, що зрозуміли – ми на правильному шляху. Обравши напрям, вивчали його протягом трьох років. Їздили й до США у найкращий селекційний розсадник, де почули багато корисної інформації безпосередньо про технологію вирощування цієї культури.

Минув час – і в цьому році ми посадили один з їхніх нових ліцензійних сортів. Дійсно, вирощування лохини – перспективний бізнес. Але не можу назвати це пенсійним фондом, скоріше це ягода для молодих: справа нелегка, потребує багато енергії та часу, ну і, звісно, коштів. Ягода дуже делікатна. Вивчивши досвід польських, нідерландських і американських колег, зупинилися на технологіях саме зі США. Я не фанатка Америки, проте там справді високотехнологічне виробництво.