Як захистися від підробленої продукції на ринку насіння та ЗЗР: вебінар для фермерів

Сфера захисту рослин в Україні переживає масштабну трансформацію. Законодавство поступово наближає українські правила до європейських вимог, посилюючи контроль за використанням засобів захисту рослин (ЗЗР), підготовкою персоналу, технічним станом обладнання та простежуваністю препаратів.

Про ключові зміни, нові вимоги до операторів ринку та виклики, пов’язані з контрабандою і фальсифікатом, розповів експерт з регулювання пестицидів Владислав Седик під час доповіді «Оновлення законодавства в сфері захисту рослин» в рамках тренінгу для фермерів: «Підроблені продукти на ринку засобів захисту рослин та насіння» від ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» за підтримки ФАО.

Чому сфера захисту рослин потребує змін
За світовими оцінками, близько 40% врожаїв щороку втрачається через шкідників, хвороби та бур’яни. У грошовому вимірі це понад 200 млрд доларів збитків для світової економіки. Саме тому аграрне виробництво не може повністю відмовитися від засобів захисту рослин. Водночас у світі постійно посилюються вимоги до безпечності пестицидів, а окремі діючі речовини поступово забороняються.
За словами експерта, сьогодні галузь фактично перебуває у пошуку балансу між двома викликами:

• необхідністю захисту врожаю;
• мінімізацією ризиків для людей, довкілля та харчової безпеки.

Саме тому робота із засобами захисту рослин повинна здійснюватися виключно підготовленими та компетентними фахівцями.

Фальсифікат: проблема, яку вже не видно «на око»
Окрему увагу Владислав Седик приділив проблемі фальсифікованих препаратів. За його словами, сьогодні рівень підробок настільки високий, що звичайний користувач у більшості випадків не може самостійно визначити фальсифікат. Підтвердити підробку часто можливо лише в лабораторних умовах. Саме тому основний акцент у боротьбі з фальсифікатом сьогодні робиться не лише на контролі, а й на просвітницьких програмах для аграріїв:

• як має виглядати офіційний дистриб’ютор;
• які документи повинен мати продавець;
• на що звертати увагу при закупівлі препаратів.

Хто є операторами ринку ЗЗР
1. Дистриб’ютор: це оператор ринку, який розміщує ЗЗР на ринку - оптові продавці; роздрібні продавці; постачальники.
2. Консультант: фізична особа, яка пройшла відповідне навчання та має право консультувати інших щодо застосування засобів захисту рослин.
3. Професійний користувач: особа, яка пройшла спеціальну підготовку; має право працювати із ЗЗР у професійній діяльності (оператори обприскувачів; техніки обладнання; оператори дронів; роботодавці; самозайняті особи).
Обов’язкова сертифікація користувачів
Одним із ключових аспектів в питання роботи з пестицидами є обов'язкова сертифікація осіб, які працюють із засобами захисту рослин. Для отримання допуску необхідно:

• пройти базове навчання;
• скласти іспит;
• бути внесеним до державного реєстру.

Для фахівців із вищою агрономічною освітою діє спрощений підхід: протягом перших п’яти років після випуску вони можуть не проходити повний курс навчання, а лише складати іспит.
За словами експерта, з 2028 року за роботу із ЗЗР без відповідної підготовки передбачатимуться значні штрафи.

Технічний огляд обприскувачів та обладнання
Ще одна важлива новація — обов’язковий технічний огляд обладнання для внесення засобів захисту рослин. В Україні ця система повноцінно запрацює з 2028 року
Основні правила:

• обладнання має проходити техогляд не рідше одного разу на три роки;
• виняток — ранцеві обприскувачі;
• нова техніка проходитиме перший огляд протягом перших п’яти років після придбання.

Техогляд проводитимуть лише акредитовані суб’єкти господарювання, які відповідають міжнародним стандартам, зокрема ISO 17025
Ризики від несправного обладнання можуть бути досить вагомі: це і перевищення норми внесення, і нерівномірно розподілений препарат, що, в результаті - створює ризики для довкілля та може пошкодити посіви. Важливо, що відповідальність за використання перевіреної техніки нестимуть і субпідрядні організації.

Використання ЗЗР лише після державної реєстрації препаратів
При цьому використовувати ЗЗР можуть професійні користувачі з чинним посвідченням, або особи, які застосовують препарати, дозволені для непрофесійного використання.
Окремий акцент законодавство робить на принципах інтегрованого захисту рослин та належної практики застосування ЗЗР.
Експерт наголосив: використання препаратів не за призначенням або перевищення дозволених норм є прямим порушенням законодавства. Наприклад, застосування препарату на культурі, для якої він не зареєстрований, чи перевищення рекомендованої дози - у країнах ЄС за такі порушення діють дуже жорсткі санкції.

Простежуваність: нові вимоги до обліку
Pаконодавство значно посилює вимоги до документального супроводу засобів захисту рослин. Користувач повинен зберігати документи щодо препаратів щонайменше 3 роки. Облік повинен містити:

• назву препарату;
• діючі речовини;
• період застосування;
• норми внесення;
• обсяги використання;
• документи про придбання.

Для дистриб’юторів ця норма становить 5 років. Необхідно вести облік:

• імпорту та експорту;
• постачальників;
• операторів ринку;
• руху препаратів.

Мета такої системи — забезпечити повну простежуваність руху ЗЗР.

Повідомлення про обробки
В Україні вже діє норма, яка зобов’язує аграріїв повідомляти про проведення обробок засобами захисту рослин. Інформація має надаватися органам місцевого самоврядування чи через місцеві канали комунікації. Особливо важливо це для попередження населення та пасічників.
У країнах ЄС вимоги ще суворіші. Наприклад, законодавство встановлює вимогу за 48 годин до обробки в радіусі 8 км повідомляти про заплановані роботи.

Повний запис вебінару за посиланням: https://youtu.be/pGFXXEg7yLI

Підроблене насіння: ризики та методи захисту
Ще одна презентація була присвячена темі: «Підробка / фальсифікація насіння овочевих культур: ризики, методи, виявлення та захист».
Спікерка Сергієнко Оксана – заступниця директора з наукової роботи інституту овочівництва і баштанництва НААН, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник;
розповіла по масштаби проблеми, найпоширеніші схеми підробок, ризики для аграріїв та способи.

Чому проблема фальсифікації насіння є критичною
Фальсифікація насіння — це навмисна підробка або підміна насіннєвого матеріалу з метою введення споживача в оману щодо його сортових, посівних, генетичних або товарних характеристик. Іншими словами, аграрій купує насіння одного сорту чи гібриду, а фактично отримує продукцію зовсім іншої якості або походження. Таке насіння може:

• не відповідати заявленому сорту чи гібриду;
• мати низьку схожість;
• бути зараженим патогенами;
• не пройти офіційну сертифікацію;
• продаватися у підробленому пакуванні під брендом відомої компанії.

За словами спікерки, сьогодні тіньовий ринок насіння овочевих культур в Україні становить близько 25%. Економічні втрати оцінюються майже у 490 млн доларів. Але фінансові збитки — лише частина проблеми. Використання фальсифікованого насіння призводить до:

• втрати врожаю;
• зниження якості продукції;
• поширення хвороб рослин;
• втрати довіри до виробників;
• дискредитації селекційних досягнень;
• загроз продовольчій безпеці держави.

Імпорт насіння зростає: ризики також
Під час доповіді було проаналізовано основних виробників, імпортерів та динаміку імпорту насіння овочевих культур в Україну. За період з 2017 по 2025 рік імпорт насіння овочів зріс майже у чотири рази. З одного боку, це свідчить про інтеграцію українського ринку у світовий простір та доступ аграріїв до сучасної селекції. З іншого — створює нові виклики.
Серед основних проблем:

• не все імпортне насіння адаптоване до українських кліматичних умов;
• посилюється залежність від іноземної селекції;
• українські селекційні компанії зазнають економічних втрат.

Найчастіше підробляють продукцію світових лідерів ринку — таких як Syngenta, Bayer та інших міжнародних компаній. Водночас у середньому та бюджетному сегменті шахраї активно копіюють і українські бренди. Іноді достатньо змінити лише одну літеру у назві компанії чи гібриду, аби покупець не помітив підробки.

Які культури підробляють найчастіше
Найбільший рівень фальсифікації спостерігається серед дорогих гетерозисних гібридів F1.
Найчастіше підробляють насіння: томата; огірка; перцю; кавуна; дині; капусти; баклажана; цибулі; моркви. Саме дорогі гібриди стають найбільш привабливими для фальсифікаторів через високу вартість оригінального насіння.

Найпоширеніші схеми фальсифікації

• Підробка упаковки: одна з наймасовіших схем — копіювання дизайну відомих брендів. Серед ознак підробки, які видно по упаковці, можна відзначити такі як: неякісний друк, тьмяні фарби, помилки у тексті, відсутність інформації про виробника або штрих-коду. Для неспеціаліста така продукція часто виглядає цілком переконливо.

• Підміна генетичного матеріалу
  Фальсифікатори можуть продавати під виглядом гібриду F1 звичайне сортове насіння або змішувати різні партії насіння. Особливо небезпечною є схема з повторним використанням насіння гібридів F1.
  Схема виглядає так: купується оригінальний гібрид F1 - із вирощених плодів збирають насіння - це насіння покоління F2 продають як повноцінний гібрид. Однак у поколінні F2 рослини вже втрачають стабільність ознак: плоди стають неоднорідними; знижується врожайність; погіршується смак і товарна якість; падає стійкість до хвороб та стресів. У результаті фермер отримує значні економічні втрати та ризикує втратити репутацію перед покупцями.

• Фальшива інкрустація
  Інкрустація — це покриття насіння спеціальними препаратами: фунгіцидами, інсектицидами, стимуляторами росту. Якісна інкрустація забезпечує захист насіння та покращує сходи. Однак фальсифікатори часто просто фарбують насіння дешевою фарбою, імітуючи професійне покриття. Ознаки підробки:

• нерівномірне покриття;
• занадто яскравий колір;
• осипання фарби;

Таке насіння не лише не захищене, а й може бути небезпечним через використання невідомих речовин.

• Пересортиця
  Ще одна поширена схема — пересортиця (змішування): різних сортів, старих і нових партій, насіння різної якості. Результат — нерівномірні сходи та неоднаковий розвиток рослин.
  
  
  
  
• 
• 

Як держава посилює контроль
В Україні поступово посилюється державний контроль за ринком насіння.
2023 рік: Було посилено вимоги до маркування, пакування та ідентифікації виробника.
2024 рік: Запроваджено електронний реєстр сертифікатів та цифрову перевірку легальності насіння.
2025 рік: Триває гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС та ОЕСР у сфері сертифікації та простежуваності насіння.
2026+ роки: Очікується перехід до повної цифрової простежуваності ринку із застосуванням:

• QR-маркування;
• Blockchain-рішень;
• автоматизованого моніторингу ланцюгів постачання.

Як аграріям убезпечити себе
Фахівці рекомендують дотримуватися кількох базових правил.
1. Оцінка "цінових сигналів: при придбанні насіння (якісне насіння високого класу не може коштувати дешево через великі витрати на селекцію, випробування та сертифікацію)
2. Візуальний контроль пакування та / або насіння (огляд та перевірка цілісності упаковки, маркування та зовнішній вигляд ( фарба, голограми та ін.)
3. Верифікація сертифікатів, які засвідчують сортові та посівні якості насіння (за підозри у фальсифікації)
4. Закупівля через офіційні та надійні канали постачання (придбання в садових центрах, спеціалізованих магазинах, великих торговельних мережах та у офіційних дистриб'юторів)

Детальніше – у відео вебінару за посиланням: https://youtu.be/pGFXXEg7yLI

__
Нагадуємо, з листопада 2024 року ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» за технічної підтримки FAO Ukraine та фінансування Європейського Союзу впроваджує цикл навчальних заходів для виробників і переробників плодоовочевої продукції з метою підвищення знань і практичних навичок щодо сучасних технологій в агроіндустрії.